Спецпроект

Губернатор Кіровоградщини: "В Росії Голодомор був сильніший, ніж в Україні"

"Коли мова йде про те, щоб витратити сотні тисяч чи мільйони коштів на пам’ятник Голодомору чи спрямувати їх на вирішення соціальних питань, я обиратиму другий варіант".

Голова Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Ларін вважає, що сьогодні українська влада повинна більше уваги приділяти потребам живих людей, ніж жертвам Голодомору.

Про це він заявив в інтерв’ю кореспонденту УНІАН .

За словами Сергій Ларіна, Голодомор став трагічною сторінкою в історії не лише України, а й інших народів.

"Мої батьки також постраждали від Голодомору, коли проживали на території Росії. Вони навіть переїхали в Полтаву: як виявилось, там ситуація була кращою", - розповів губернатор.

Він підкреслив, що влада обов’язково вшанує пам’ять загиблих від голоду, зокрема, покладанням квітів до пам’ятного знака жертвам Голодомору і жалобною церемонією.

"Але від того, чи запалимо ми свічки, чи організуємо ходу, ми не воскресимо загиблих. Наша задача сьогодні - турбуватись про живих, у тому числі про тих, хто вижив після страшного голоду, їхніх дітей, родичів, пенсіонерів", - наголосив Ларін.

Щодо можливості добудови пам’ятника жертвам Голодомору, який почали споруджувати на центральній набережній Кіровограда ще в 2007 році за ініціативи Президента Віктора Ющенка, губернатор висловив свою пропозицію.

"Хто хоче добудовувати пам’ятник – виступіть з ініціативою, поставте в кожному магазині скриньку для збору коштів. У нас багато людей, які вважають цю дату однією з головних в країні. Але коли мова йде про те, щоб витратити сотні тисяч чи мільйони коштів на пам’ятник чи спрямувати їх на вирішення соціальних питань, я обиратиму другий варіант", - підкреслив губернатор.

Нагадаємо, що кілька днів тому голова Херсонської ОДА Микола Костяк заявив, що без відповідного указу президента не вшановуватиме загиблих від голоду 1932-1933 років. І Сергій Ларін, і Микола Костяк - керівні особи в Партії регіонів.

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій.

Про ініціативу з вшанування загиблих "Запали свічку!" читайте тут

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.