Спецпроект

Губернатор Кіровоградщини: "В Росії Голодомор був сильніший, ніж в Україні"

"Коли мова йде про те, щоб витратити сотні тисяч чи мільйони коштів на пам’ятник Голодомору чи спрямувати їх на вирішення соціальних питань, я обиратиму другий варіант".

Голова Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Ларін вважає, що сьогодні українська влада повинна більше уваги приділяти потребам живих людей, ніж жертвам Голодомору.

Про це він заявив в інтерв’ю кореспонденту УНІАН .

За словами Сергій Ларіна, Голодомор став трагічною сторінкою в історії не лише України, а й інших народів.

"Мої батьки також постраждали від Голодомору, коли проживали на території Росії. Вони навіть переїхали в Полтаву: як виявилось, там ситуація була кращою", - розповів губернатор.

Він підкреслив, що влада обов’язково вшанує пам’ять загиблих від голоду, зокрема, покладанням квітів до пам’ятного знака жертвам Голодомору і жалобною церемонією.

"Але від того, чи запалимо ми свічки, чи організуємо ходу, ми не воскресимо загиблих. Наша задача сьогодні - турбуватись про живих, у тому числі про тих, хто вижив після страшного голоду, їхніх дітей, родичів, пенсіонерів", - наголосив Ларін.

Щодо можливості добудови пам’ятника жертвам Голодомору, який почали споруджувати на центральній набережній Кіровограда ще в 2007 році за ініціативи Президента Віктора Ющенка, губернатор висловив свою пропозицію.

"Хто хоче добудовувати пам’ятник – виступіть з ініціативою, поставте в кожному магазині скриньку для збору коштів. У нас багато людей, які вважають цю дату однією з головних в країні. Але коли мова йде про те, щоб витратити сотні тисяч чи мільйони коштів на пам’ятник чи спрямувати їх на вирішення соціальних питань, я обиратиму другий варіант", - підкреслив губернатор.

Нагадаємо, що кілька днів тому голова Херсонської ОДА Микола Костяк заявив, що без відповідного указу президента не вшановуватиме загиблих від голоду 1932-1933 років. І Сергій Ларін, і Микола Костяк - керівні особи в Партії регіонів.

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій.

Про ініціативу з вшанування загиблих "Запали свічку!" читайте тут

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".