Спецпроект

Ювілей голови ОУН влада Львівщини не помітила

Вшанування ювілею дня народження діяча українського націоналізму обмежилося кількома заходами на Львівщині.

12 грудня, у день народження Андрія Мельника, громадськість вшанувала пам'ять про відомого українця у його родинному селі Воля Якубова, що неподалік міста Дрогобич на Львівщині.

Про це повідомляє радіо "Свобода".

Андрій Мельник продемонстрував свої військові здібності у роки Першої Світової війни, коли очолював сотню стрільців. Тоді ж потрапив у російський полон і на засланні познайомився з майбутнім засновником і провідником ОУН Євгеном Коновальцем, який був для нього моральним авторитетом, а згодом став і родичем.

В Галичині Коновалець і Мельник створили Українську Військову Організацію, яка згодом стала основою ОУН. За свою діяльність Андрій Мельник у 1924 році був заарештований польською владою і чотири роки провів у в'язниці.

Після тюремних років, він почав працювати управителем лісів митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького. Після вбивства у 1938 році агентом КДБ Євгена Коновальця Мельник очолив ОУН.

Історик, дослідник діяльності ОУН Микола Посівнич зауважує, що провідник ОУН мислив категоріями незалежності України і служіння інтересам українського народу. Був людиною інтелігентною і скромною.

"Для мене, як історика, найцікавішим є заповіт Андрія Мельника, - говорить дослідник діяльності ОУН Микола Посівнич. - У заповіті він як людина, яка перейшла дві війни, знайома з усіма політичними діячами середини XX століття, написав, що треба об'єднуватись і працювати заради України, а не заради власних амбіцій. І писати свою історію такою, якою вона була, а не привласнювати чужого. На жаль, у ці складні політичні події він, як людина м'яка, підпадав під різні групи впливу. Але як людина і борець він має бути пошанований в Україні, це був справжній патріот України, який працював за визволення України. Андрій Мельник менш вивчений і знаний, аніж Степан Бандера".

У лавах ОУН були розходження між старшими членами організації на чолі з Андрієм Мельником, і молодшими, на чолі зі Степаном Бандерою. У 1940 році крило Бандери утворило Революційний провід ОУН і запропонувало радикальні військові кроки задля відновлення незалежної України.

Мельниківці ж хотіли більш "еволюційного" розвитку подій і до останку сподівалися на співпрацю з гітлерівською Німеччиною.

Вшанування 120-ої річниці від дня народження визнаного українського діяча обмежилось кількома заходами на Львівщині. Місцева влада цю дату не помітила, зазначив Олег Гринюк, провідник Львівської обласної ОУН, не кажучи про вшанування провідника ОУН на загальноукраїнському рівні.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.