Спецпроект

У Львові відзначатимуть ювілей кам'яниці, побудованої на місці середньовічних укріплень

У Львові сьогодні урочисто відзначатимуть 100 років побудови будинку на вулиці Валовій, 11.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Львівської міської ради, з цієї нагоди відбудеться незвичний концерт - з балконів будинку-кам’яниці, а також частування львів‘ян і гостей міста солодощами і гарячим пивом.

Будинок на вулиці Валовій, 11 побудований у стилі неоготики, постав на місці розібраних застарілих будинків на замовлення власників ділянки - Берл і Сабіни Фінклерів за проектом Артура Шлеєна у 1910 році.

 

Своєрідною візитівкою кам’яниці є її архітектурний декор роботи скульптора Тадеуша Блотніцкого – середньовічні рицарі із щитами, на яких зображено герб Львова (ліворуч) та герб земель Галичини і Волині (праворуч)

ДОВІДКА: У різні часи в будинку на вулиці Валовій, 11 діяли торгові, фінансові установи та бюро. Серед довоєнних мешканців були капітан Адам Оттокар, дантист Генрик Аллерганд, доктор Валеріан Мадєвський, Ігнацій Райсс.

У будинку діяли приватні кабінети доктора Леопольда Алексанровича та Юзефа Фриша, адвокатське бюро Леона Райха, механічна майстерня "Континент" Юліана Ломаги, Акційний Галицький купецький банк.

У радянські часи – перукарня, а пізніше - один з найбільших комісійних магазинів Львова та ательє індпошиву "Лілея".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.