Спецпроект

Бандера став почесним громадянином Луцька

Провідник ОУН Степан Бандера став Почесним громадянином Луцька.

20 грудня 2010

Таке рішення прийняли депутати Луцької міської ради, повідомили УНІАН у прес-службі міськради.

У рішенні, зокрема, йдеться, "враховуючи вагому історичну роль головного провідника Організації українських націоналістів (революційної) Степана Бандери та його значний особистий внесок, героїзм і самопожертву у національно-визвольній боротьбі, спрямованої на здобуття Україною незалежності" міська рада вирішила присвоїти посмертно звання "Почесний громадянин міста Луцька" С.Бандері.

Рішення міської ради вступає в дію з 1 січня 2011 року.

Як повідомлялося, наразі звання Почесний громадянин Луцька присвоєно 22 особам.

Теми

Дивіться також

Банер із Бандерою на фасаді Тернопільської облради внесли до Книги рекордів України

Володимир В’ятрович: Росія дискредитує не тільки Бандеру, а й увесь український визвольний рух

Марш на честь Бандери: Ізраїль та самопроголошений Лукашенко засуджують. РФ погрожує санкціями

Фольклористка розповіла, як з’явилася пісня «Батько наш — Бандера»

У Тернополі закидали яйцями пам’ятник Степану Бандері

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

21 серпня 2018 — Олександр Зінченко

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

15 серпня 2025 — Ігор Усатенко

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

12 серпня 2025 — Мар’яна Буджерин

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

5 серпня 2025 — Антон Кістол

Всі тексти «Історичної правди»

21 серпня, 16:18

В Україну з Канади доставлять посмертну маску і друкарську машинку Петлюри

21 серпня, 16:04

Верховна Рада ухвалила закон про засади державної політики національної пам’яті Українського народу

21 серпня, 09:47

АНОНС: Лекція Олександра Алфьорова "Синьо-жовтий прапор: історія та походження наших барв"

20 серпня, 13:49

АНОНС: Дискусія "Деколонізація в Україні: від рішень до виконання"

Всі новини