Спецпроект

Біля Санкт-Петербурга підірвали пам'ятник Леніну

Подібні тротилові акції проти пам'ятників вождю пролетаріату вже вчиняли у Петербурзі і на Луганщині.

В передмісті російського Санкт-Петербурга Пушкіні учора близько 22-ої години підірвали пам'ятник Леніну. Внаслідок вибуху Володимир Ілліч отримав незначні пошкодження, трохи нахилився, але встояв на постаменті, повідомляє 24tv.com.ua.

Вибуховою хвилею також повибивало шибки у магазині навпроти пам’ятника. Ніхто з людей не постраждав. Правоохоронці повідомили, що потужність вибухового пристрою, яким намагалися повалити вождя пролетаріату, склала близько ста грамів тротилу.

Це вже не вперше намагаються підірвати пам'ятники Леніну.

1 квітня 2009 року вибуховий пристрій спрацював біля пам’ятника в центрі Петербурга. Вибух пробив велику дірку в бронзовій статуї, розташованій біля Фінляндського вокзалу. Від вибуху сильно постраждав бронзовий плащ Ілліча, тепер там величезна дірка "трохи нижче спини".

3 квітня 2009 року невідомі підрвали пам'ятник Ленініу в місті Рубіжне Луганської області. Пам'ятник встояв, але був пошкоджений - нижче спини вирвано шматок розміром 30х40 см.


"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.