Спецпроект

Одеса піймала "зірочку". Мер Костусєв каже, що у одеситів з головою все в порядку

Незабаром до герба міста Одеси додадуть радянську нагороду - "Зірку героя". Таке рішення ухвалили депутати Одеської міськради, посилаючись на прохання ветеранів війни.

"Ми пишаємося тим, що наше місто є містом-героєм. Думаю, хто виріс в Одесі - ми це ввібрали в себе з дитинства", - заявив міський голова Олексій Костусєв, уродженець міста Нєвєльськ, що на острові Сахалін (Росія).

За його словами, які цитує сайт "Репортер", "сучасний малий герб міста, хоругва міської ради, штандарт міського голови, прапор міста не відображають звання міста-героя".

Мер також заявив про те, що "є 20 тисяч підписів одеситів за вирішення питання щодо символіки міста". 

"Колишній Президент, і вся його помаранчева команда, яка поплутала, хто був правий в тій найстрашнішій війні, ми з вами, одесити завжди знали, що в тій війні були праві солдати радянської армії. У нас з головами все завжди було в порядку" - резюмував регіонал Костусєв.

На додачу депутат Одеської міськради Олексій Косьмін, крім зірки на гербі, запропонував віддати належне й ордену Леніна: "Треба дати протокольне доручення відповідним службам привести у відповідність з проголосованим регламентом символи міста-героя в сесійній залі. У нас там є зірка - але немає ордена Леніна. Нам не вдалося в минулому скликанні продавити це питання". 

У цілому, за проект рішення проголосували 109 депутатів, проти - 0, утрималися - 0, не голосували - 2.

"Ми ж не просто так прийняли це рішення, давайте встанемо і поплескаємо тим, заради кого ми це зробили", - підсумував Олексій Костусєв.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"