Спецпроект

Одеса піймала "зірочку". Мер Костусєв каже, що у одеситів з головою все в порядку

Незабаром до герба міста Одеси додадуть радянську нагороду - "Зірку героя". Таке рішення ухвалили депутати Одеської міськради, посилаючись на прохання ветеранів війни.

"Ми пишаємося тим, що наше місто є містом-героєм. Думаю, хто виріс в Одесі - ми це ввібрали в себе з дитинства", - заявив міський голова Олексій Костусєв, уродженець міста Нєвєльськ, що на острові Сахалін (Росія).

За його словами, які цитує сайт "Репортер", "сучасний малий герб міста, хоругва міської ради, штандарт міського голови, прапор міста не відображають звання міста-героя".

Мер також заявив про те, що "є 20 тисяч підписів одеситів за вирішення питання щодо символіки міста". 

"Колишній Президент, і вся його помаранчева команда, яка поплутала, хто був правий в тій найстрашнішій війні, ми з вами, одесити завжди знали, що в тій війні були праві солдати радянської армії. У нас з головами все завжди було в порядку" - резюмував регіонал Костусєв.

На додачу депутат Одеської міськради Олексій Косьмін, крім зірки на гербі, запропонував віддати належне й ордену Леніна: "Треба дати протокольне доручення відповідним службам привести у відповідність з проголосованим регламентом символи міста-героя в сесійній залі. У нас там є зірка - але немає ордена Леніна. Нам не вдалося в минулому скликанні продавити це питання". 

У цілому, за проект рішення проголосували 109 депутатів, проти - 0, утрималися - 0, не голосували - 2.

"Ми ж не просто так прийняли це рішення, давайте встанемо і поплескаємо тим, заради кого ми це зробили", - підсумував Олексій Костусєв.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".