In memoriam. Помер один із авторів Конституції України професор Мусіяка

Сьогодні вранці помер народних депутат кількох скликань та один із авторів Конституції України Віктор Мусіяка.

На його сторінці у "Фейсбуці" з'явився допис: "Сьогодні о 7 ранку від нас пішов Віктор Лаврентійович Мусіяка", передає українська служба Бі-Бі-Сі.

За даним видання "Лівий берег", він помер від інфаркту. 

Віктор Мусіяка народився 28 червня 1946 року в Миколаївській області.

Спершу працював фрезерувальником на миколаївському суднобудівному заводі, потім служив в армії.

 
Віктор Мусіяка
радіо свобода

У 1973 році закінчив Харківський юридичний інститут (зараз - Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого) й працював там до 1990-х років на різних посадах від аспіранта до професора, завідувача кафедри і проректора.

У 1994 був обраний депутатом Верховної Ради другого скликання. Входив до групи "Реформи".

Також був першим представником президента у парламенті, а потім - віце-спікером.

У цей період він разом з іншим депутатом Михайлом Сиротою (загинув у аварії в 2008 році) були долучені до процесу розробки Конституції України.

Віктор Мусіяка зізнавався, що процес написання проекту Конституції проходив у непростих дискусіях з тодішнім президентом Леонідом Кучмою.

"Відбувалося протистояння, оскільки ми, депутати й конституціоналісти, займали одну позицію, а Адміністрація президента — іншу, і вони не хотіли, щоб ми доопрацьовували проект Конституції, який, врешті-решт, й ухвалили. В АП на вересень 1996-го готували референдум, і вже було підписано відповідний указ про такий проект, який передбачав абсолютну президентську владу", - розповідав він у 2016 році в інтерв'ю газеті "День".

Через це Віктор Мусіяка пішов з посади представника президента у Верховній Раді.

 
радіо "нв"

"А вже 27 червня [1996 року] зранку ми розпочали засідання Верховної Ради, яке закінчилося зранку 28 червня ухваленням української Конституції. Фактично за добу ми відпрацювали пленарний тиждень", - пригадував він.

"Тоді ми були романтиками і вважали, що ухвалили Основний Закон, за яким віднині житимуть суспільство і влада. Вийшло ж 20 років боротьби", - додавав один з "батьків Конституції.

У 1998 році Мусіяка знову балотувався до Верховної Ради на чолі блоку "Вперед, Україно!", але до парламенту не потрапив.

Ще раз він став депутатом у 2002 році у складі блоку "Наша Україна". Згодом ще раз балотувався до парламенту разом з партією "Вперед, Україно!", але до Ради не потрапив.

Пізніше займався викладацькою та науковою діяльністю, був професором Національного університету "Києво-Могилянська академія" та науковий консультант Центру Разумкова з правових питань. Автор біля 120 наукових праць.

Також був членом Конкурсної комісії, яка висунула кандидатів на посаду директора Національного антикорупційного бюро.

"Кожна нова влада ігнорує Конституцію та підлаштовує її під себе, щоби показуватися світові цивілізованою. Адже світ дивиться, як виконується Основний закон", - розповідав Віктор Мусіяка в одному з останніх своїх інтерв'ю "Українському радіо" на День Конституції у 2019 році.

"І головне: в Конституції зараз мають бути механізми відповідальності за її порушення, передусім, очільниками влади. Бо, наприклад, прийшов новий президент і, щоб здаватися відкритим, одразу подав проект закону про імпічмент. Що з того, коли в Конституції закріплена інша, неможлива процедура. Треба було одразу вносити проект змін до Конституці", - оцінював він вже дії президента Зеленського.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.