In memoriam. Помер один із авторів Конституції України професор Мусіяка

Сьогодні вранці помер народних депутат кількох скликань та один із авторів Конституції України Віктор Мусіяка.

На його сторінці у "Фейсбуці" з'явився допис: "Сьогодні о 7 ранку від нас пішов Віктор Лаврентійович Мусіяка", передає українська служба Бі-Бі-Сі.

За даним видання "Лівий берег", він помер від інфаркту. 

Віктор Мусіяка народився 28 червня 1946 року в Миколаївській області.

Спершу працював фрезерувальником на миколаївському суднобудівному заводі, потім служив в армії.

 
Віктор Мусіяка
радіо свобода

У 1973 році закінчив Харківський юридичний інститут (зараз - Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого) й працював там до 1990-х років на різних посадах від аспіранта до професора, завідувача кафедри і проректора.

У 1994 був обраний депутатом Верховної Ради другого скликання. Входив до групи "Реформи".

Також був першим представником президента у парламенті, а потім - віце-спікером.

У цей період він разом з іншим депутатом Михайлом Сиротою (загинув у аварії в 2008 році) були долучені до процесу розробки Конституції України.

Віктор Мусіяка зізнавався, що процес написання проекту Конституції проходив у непростих дискусіях з тодішнім президентом Леонідом Кучмою.

"Відбувалося протистояння, оскільки ми, депутати й конституціоналісти, займали одну позицію, а Адміністрація президента — іншу, і вони не хотіли, щоб ми доопрацьовували проект Конституції, який, врешті-решт, й ухвалили. В АП на вересень 1996-го готували референдум, і вже було підписано відповідний указ про такий проект, який передбачав абсолютну президентську владу", - розповідав він у 2016 році в інтерв'ю газеті "День".

Через це Віктор Мусіяка пішов з посади представника президента у Верховній Раді.

 
радіо "нв"

"А вже 27 червня [1996 року] зранку ми розпочали засідання Верховної Ради, яке закінчилося зранку 28 червня ухваленням української Конституції. Фактично за добу ми відпрацювали пленарний тиждень", - пригадував він.

"Тоді ми були романтиками і вважали, що ухвалили Основний Закон, за яким віднині житимуть суспільство і влада. Вийшло ж 20 років боротьби", - додавав один з "батьків Конституції.

У 1998 році Мусіяка знову балотувався до Верховної Ради на чолі блоку "Вперед, Україно!", але до парламенту не потрапив.

Ще раз він став депутатом у 2002 році у складі блоку "Наша Україна". Згодом ще раз балотувався до парламенту разом з партією "Вперед, Україно!", але до Ради не потрапив.

Пізніше займався викладацькою та науковою діяльністю, був професором Національного університету "Києво-Могилянська академія" та науковий консультант Центру Разумкова з правових питань. Автор біля 120 наукових праць.

Також був членом Конкурсної комісії, яка висунула кандидатів на посаду директора Національного антикорупційного бюро.

"Кожна нова влада ігнорує Конституцію та підлаштовує її під себе, щоби показуватися світові цивілізованою. Адже світ дивиться, як виконується Основний закон", - розповідав Віктор Мусіяка в одному з останніх своїх інтерв'ю "Українському радіо" на День Конституції у 2019 році.

"І головне: в Конституції зараз мають бути механізми відповідальності за її порушення, передусім, очільниками влади. Бо, наприклад, прийшов новий президент і, щоб здаватися відкритим, одразу подав проект закону про імпічмент. Що з того, коли в Конституції закріплена інша, неможлива процедура. Треба було одразу вносити проект змін до Конституці", - оцінював він вже дії президента Зеленського.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.