In memoriam. Помер один із авторів Конституції України професор Мусіяка

Сьогодні вранці помер народних депутат кількох скликань та один із авторів Конституції України Віктор Мусіяка.

На його сторінці у "Фейсбуці" з'явився допис: "Сьогодні о 7 ранку від нас пішов Віктор Лаврентійович Мусіяка", передає українська служба Бі-Бі-Сі.

За даним видання "Лівий берег", він помер від інфаркту. 

Віктор Мусіяка народився 28 червня 1946 року в Миколаївській області.

Спершу працював фрезерувальником на миколаївському суднобудівному заводі, потім служив в армії.

 
Віктор Мусіяка
радіо свобода

У 1973 році закінчив Харківський юридичний інститут (зараз - Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого) й працював там до 1990-х років на різних посадах від аспіранта до професора, завідувача кафедри і проректора.

У 1994 був обраний депутатом Верховної Ради другого скликання. Входив до групи "Реформи".

Також був першим представником президента у парламенті, а потім - віце-спікером.

У цей період він разом з іншим депутатом Михайлом Сиротою (загинув у аварії в 2008 році) були долучені до процесу розробки Конституції України.

Віктор Мусіяка зізнавався, що процес написання проекту Конституції проходив у непростих дискусіях з тодішнім президентом Леонідом Кучмою.

"Відбувалося протистояння, оскільки ми, депутати й конституціоналісти, займали одну позицію, а Адміністрація президента — іншу, і вони не хотіли, щоб ми доопрацьовували проект Конституції, який, врешті-решт, й ухвалили. В АП на вересень 1996-го готували референдум, і вже було підписано відповідний указ про такий проект, який передбачав абсолютну президентську владу", - розповідав він у 2016 році в інтерв'ю газеті "День".

Через це Віктор Мусіяка пішов з посади представника президента у Верховній Раді.

 
радіо "нв"

"А вже 27 червня [1996 року] зранку ми розпочали засідання Верховної Ради, яке закінчилося зранку 28 червня ухваленням української Конституції. Фактично за добу ми відпрацювали пленарний тиждень", - пригадував він.

"Тоді ми були романтиками і вважали, що ухвалили Основний Закон, за яким віднині житимуть суспільство і влада. Вийшло ж 20 років боротьби", - додавав один з "батьків Конституції.

У 1998 році Мусіяка знову балотувався до Верховної Ради на чолі блоку "Вперед, Україно!", але до парламенту не потрапив.

Ще раз він став депутатом у 2002 році у складі блоку "Наша Україна". Згодом ще раз балотувався до парламенту разом з партією "Вперед, Україно!", але до Ради не потрапив.

Пізніше займався викладацькою та науковою діяльністю, був професором Національного університету "Києво-Могилянська академія" та науковий консультант Центру Разумкова з правових питань. Автор біля 120 наукових праць.

Також був членом Конкурсної комісії, яка висунула кандидатів на посаду директора Національного антикорупційного бюро.

"Кожна нова влада ігнорує Конституцію та підлаштовує її під себе, щоби показуватися світові цивілізованою. Адже світ дивиться, як виконується Основний закон", - розповідав Віктор Мусіяка в одному з останніх своїх інтерв'ю "Українському радіо" на День Конституції у 2019 році.

"І головне: в Конституції зараз мають бути механізми відповідальності за її порушення, передусім, очільниками влади. Бо, наприклад, прийшов новий президент і, щоб здаватися відкритим, одразу подав проект закону про імпічмент. Що з того, коли в Конституції закріплена інша, неможлива процедура. Треба було одразу вносити проект змін до Конституці", - оцінював він вже дії президента Зеленського.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.