Вперше в Україні особа із синдромом Дауна отримала вищу історичну освіту

Мешканець Луцька Богдан Кравчук, який має синдром Дауна отримав вищу освіту історика. Це перший такий прецедент в Україні.

Про це повідомила представник Українського інституту національної пам’яті у Волинській області Леся Бондарук у "Фейсбуці".

За її словами, Богдан Кравчук вступив на історичний факультет Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки у 2014 році.

 
Богдан Кравчук
FB Леся бондарук

За словами матері Богдана, Євгенії Кінах, любов до історії хлопцю прищепив дідусь.

Завдяки міністру освіти Сергію Квіту та його заступнику Павлу Полянському вдалося скасувати радянську норму 1970-х років, яка забороняла здобувати вищу освіту людям з такими захворюваннями.

"Усі ці 5 років Богдан сумлінно вчився і часто був набагато успішнішим за звичайних студентів. Вони могли прогуляти, недовчити... А Богдан так любить історію, що він не міг бути іншим і не міг підвести високу довіру до його можливостей. У його успіхах велика допомога Мами Євгенії Кінах, яка була незмінним асистентом свого любимого студента", – написала Леся Бондарук, яка теж долучилася до боротьби Богдана за право на вищу освіту. 

Диплом бакалавра історії Богдан отримав 11 липня.

"Приклад Богдана – це промінь надії багатьом батькам особливих дітей. Бо відтепер вони знають, що якщо вірити у своїх дітей і розвивати їхні можливості, то мрії збуваються", – переконана Бондарук.

 

 

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.