Спецпроект

Західні облради і далі вшановуватимуть Бандеру-Героя

Голови Івано-Франківської, Львівської і Тернопільської обласних рад - Олександр Сич, Олег Панькевич та Олексій Кайда - обурені рішенням про визнання недійсним указу президента "Про присвоєння Степану Бандері звання Героя України".

Про це повідомляє "Інтерфакс".
 
"Вороги України не могли подолати Бандеру живого, вони бояться його і мертвого. Адже Бандера для мільйонів українців був і залишається українським Героєм", - йдеться у спільній заяві А. Сича, О. Панькевича і А. Кайди, текст якої оприлюднила прес-служба ВО "Свобода".
 
У заяві підкреслюється, що для голів облрад воля громади є путівником і головною опорою в роботі.

"Для української громади Бандера і Шухевич були, є і будуть національними героями. Під егідою органів місцевого самоврядування і надалі будуть проходити пам'ятні заходи на честь національних героїв", - зазначили автори заяви.  

"Війну проти Бандери і терор проти бандерівців ми розцінюємо як наступ на цивільні, конституційні і національні права українців. У цьому протистоянні ми будемо з нашим народом", - підсумували голови Івано-Франківського, Львівської та Тернопільської облрад.

"Сарана з Росії" і розстріли. Як оббирали київських "олігархів"

Як і сьогодні, пересічні люди 100 років тому вірили у ледь не чарівну силу керівних посад в країні. Промовистим прикладом, який яскраво характеризує віру у силу ухвалених постанов, стала ситуація з бензином. Коли навесні 1919-го виникла катастрофічна його нестача, то Раднарком УСРР ухвалив цілком логічне рішення про припинення з 21 березня "видачі бензину та інших сумішей, необхідних для броньовиків і авіації".

Понівечені долі: репресії проти рятівників євреїв у СРСР

Одні з найбільш шанованих та визнаних у світі українців – Праведники народів Світу. На жаль, щодо деяких з них радянська влада проводила політику репресій. Про трагічні долі Праведників у СРСР.

Розстріляний «Кармелюк». Історія Степана Шагайди

«Батько сполотнів, побілів мов стіна. Поки робили обшук, перетрушуючи одяг, білизну, книги, мої іграшки, батькові й мамі не дозволяли розмовляти. І лише коли дозволили на виході попрощатися, мама запитала у батька: «Стьопо, скажи чесно, ти в чому-небудь винен?» «Присягаюся найдорожчим для мене – життям мого сина, що я ні в чому не винен!» – відповів він із сльозами в голосі».

Розстріляний у 38-му, «помер» від інфаркту у 43-му

Якщо у Вашій сім’ї, родині є свідоцтво про смерть, датоване 1950-ми роками, у якому зазначено, що Ваш репресований родич помер в 1943 році від інфаркту міокарда, то тут все ВИГАДАНО – і дата, і причина. Справжнім залишається лише сам факт смерті. Так радянська влада намагалася приховати свою участь у знищенні мільйонів людей без будь-якого слідства.