Спецпроект

У Львові вшанували молодь, засуджену комуністичним режимом під час "Процесу 59-ти"

Вшанування розпочалося із поминальної відправи у Музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького". Серед присутніх була і учасниця "Процесу 59-ти" Ольга Попадин.

"За 4 місяці пройшло слідство. Тепер воно тягнеться роками. На суді задали провокативне запитання "Як ви ставитеся до радянської влади?". "Наскрізь негативно", - відповідали учасники процесу. Серед нас була 15-річна Марійка Наконечна. Їй задали інше запитання. "Якби ти отримала наказ застрілити батька Сталіна?", вона відповіла "Я би застрілила". Така рішучість здивувала їх. Коли оголошували вироки, і звучало "розстріл", "розстріл"... 42 рази, у кожного серце морозом покривалося", - розповіла Ольга Попадин.

Достеменно невідомо, де поховано розстріляних під час "Процесу 59-ти", очевидці кажуть, що їх поховано на Білогородському кладовищі.

Громадський діяч Ірина Калинець зазначила у своєму виступі, що "сьогодні, повторюється те саме, що було 70 років тому, під час "Процесу 59-ти". "Є звинувачення, тиск, неправомірні затримані. Чому для запорізького мера є тероризмом те, що завдали нищення пам'ятникові ідолу? Не думаю, що хлопці, яких затримали, які знають історію України, готували терористичний акт. Руйнування ідола не є вищим людини", - зазначила Ірина Калинець.

За повідомленням Zaxid.net, вшанування відбулося за участі духовенства УГКЦ, семінаристів Львівської духовної семінарії Святого Духа, керівництва Львівської облдержадміністрації, Львівської обласної ради, Львівської міської ради, представників інтелігенції, молодіжних та ветеранських громадських організацій.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.