Спецпроект

До дня народження Тичини випустили пам’ятну монету

Нацбанк вводить в обіг монету, присвячену 120-річчю від дня народження Павла Тичини.

На аверсі монети розміщені, зокрема, рядки поезії Тичини 1942 року "І кричу я: Україно!/ Потім стану й прислухаюсь./ Чути... здалеку: - Тримаюсь!/ Хмарко! Ластівко! Калино! -/ І в той бік я повертаюсь." і його малюнок родинної садиби.

На реверсі монети зображено портрет Тичини на тлі книжкових полиць, унизу - стилізований напис Тичина та роки життя 1891 - 1967.

Фото з сайту НБУ
Також Нацбанк вводить в обіг монети, присвячені одному з найстаріших у Східній Європі університетів, потужному осередку науки і освіти - Львівському національному університету імені Івана Франка, заснованому в 1661 році.

На аверсі монет на тлі стилізованого документа про заснування університету зображено алегоричну скульптурну групу, що символізує просвіту.

На реверсі зображено головну будівлю університету, яка збудована у другій половині XIX ст.

 

 Автор ескізів і моделей обох монет - Володимир Атаманчук.

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.