Спецпроект

Російський автор спільного підручника: УНР була "під повним патронатом Німеччини"

"По історичній лінії" в минулі роки в Україні було зроблено багато такого, з чим російські академічні історики не могли погодитися.

Про це в інтерв'ю "Газете.ru" заявив академік РАН Алєксандр Чубар'ян - керівник російської робочої групи зі створення спільного українсько-російського посібника для вчителів історії. 

Академік Чубар'ян назвав деякі найгостріші, на його думку, розбіжності між українською і російською історичною наукою, першим з яких є "походження давньоруської держави Київська Русь".

"На думку українських істориків, з 17-го до 19-го року був невеликий період української незалежності, Центральна рада і так далі, - сказав історик. - Але у нас своя точка зору: незалежність була, звичайно, але в короткий період і під повним патронажем Німеччини".

Чубар'ян зазначив, що дискусії "викликають 1930-ті роки, голод, а також український націоналістичний рух в роки війни. Словом, є больові точки".

Інші думки Алєксандра Чубар'яна про історію України й Росії читайте тут

За словами академіка, підручник випускатиметься у вигляді окремих модулів. Орієнтовний план першого з них, присвяченого "повсякденному житті росіян і українців в XIX-XX століттях", планується укласти у квітні.

Академік підкреслив, що видання посібника здійснюється "за підтримки українського міністерства освіти і науки та персонально пана Табачника".

Читайте найближчим часом на ІП інтер'ю з головою української робочої групи зі створення спільного посібника для вчителів історії

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.