Міносвіти зніме табачниківські заборони з підручників - Квіт

Міністерство освіти планує зняти заборону на використання підручників, що були надруковані у минулі роки.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на міністра освіти Сергія Квіта.

"Будуть зняті заборони на використання підручників, які друкувалися у передні роки. Буде загальна лібералізація", - сказав Квіт.

При цьому він підкреслив, що міністерство не планує переписувати підручники з історії.

"Історією повинні займатися історики, - наголосив міністр. - Ми не будемо займатися ідеологічним втручанням в історію. Хай історики пишуть таку історію, як вони вважають за потрібне. Тут буде домінувати професійний підхід".

Він запевнив, що переписувати підручники навпаки точно ніхто не буде.

Міністр підкреслив, що наразі важливим є питання ухвалення нового закону про вищу освіту, а також щодо прийняття рамкового закону про освіту загалом.

На його переконання, велику роль у напрацюванні цих законів має зіграти громадськість.

Чиновник також повідомив, що найближчим часом має вирішити питання щодо необхідного фінансування для забезпечення проведення незалежного зовнішнього оцінювання. Він пояснив, що певні кошти на це вже були витрачені, але є потреба у ще 10 млн грн.

"ЗНО ми повинні в цьому році втримати в нормальному професійному стандарті. В Україні ЗНО має кредит довіри і воно повинно працювати саме в такому вигляді доти, доки в Україні ми не відчуємо наслідки реальних реформ вищої та середньої школи", - прокоментував Квіт.

Він також сказав, що міністерство ініціюватиме відокремлення від своєї структури Вищої акредитаційної комісії, щоб зробити її незалежною.

Як відомо, у жовтні 2012 року Міносвіти під керівництвом Дмитра Табачника направило в головні управління освіти лист, у якому заборонило використовувати в навчальному процесі підручники, не погоджені міністерством.

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками