Міносвіти зніме табачниківські заборони з підручників - Квіт

Міністерство освіти планує зняти заборону на використання підручників, що були надруковані у минулі роки.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на міністра освіти Сергія Квіта.

"Будуть зняті заборони на використання підручників, які друкувалися у передні роки. Буде загальна лібералізація", - сказав Квіт.

При цьому він підкреслив, що міністерство не планує переписувати підручники з історії.

"Історією повинні займатися історики, - наголосив міністр. - Ми не будемо займатися ідеологічним втручанням в історію. Хай історики пишуть таку історію, як вони вважають за потрібне. Тут буде домінувати професійний підхід".

Він запевнив, що переписувати підручники навпаки точно ніхто не буде.

Міністр підкреслив, що наразі важливим є питання ухвалення нового закону про вищу освіту, а також щодо прийняття рамкового закону про освіту загалом.

На його переконання, велику роль у напрацюванні цих законів має зіграти громадськість.

Чиновник також повідомив, що найближчим часом має вирішити питання щодо необхідного фінансування для забезпечення проведення незалежного зовнішнього оцінювання. Він пояснив, що певні кошти на це вже були витрачені, але є потреба у ще 10 млн грн.

"ЗНО ми повинні в цьому році втримати в нормальному професійному стандарті. В Україні ЗНО має кредит довіри і воно повинно працювати саме в такому вигляді доти, доки в Україні ми не відчуємо наслідки реальних реформ вищої та середньої школи", - прокоментував Квіт.

Він також сказав, що міністерство ініціюватиме відокремлення від своєї структури Вищої акредитаційної комісії, щоб зробити її незалежною.

Як відомо, у жовтні 2012 року Міносвіти під керівництвом Дмитра Табачника направило в головні управління освіти лист, у якому заборонило використовувати в навчальному процесі підручники, не погоджені міністерством.

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.