Підручник історії став засобом побиття школярки

Вчителька вдарила п'ятикласницю підручником з історії

Як повідомляє Відділ комунікації поліції Харківської області 10 вересня  у Первомайському ліцеї № 7 на уроці історії у 5-А класі вчителька вдарила книгою дитину по голові. Наступного дня мати дитини написала заяву до Первомайського відділу поліції. Наразі матеріал переданий до ювенальної превенції районної   поліції. Працівники опитали вчителя історії та однокласників дівчини, які підтвердили дії вчителя.

Інформація про подію внесена до Єдиного обліку. Відносно вчителя буде складений адміністративний протокол за ст.173-4 (булінг (цкування) учасника освітнього процесу) Кодексу України про адміністративні правопорушення. Після чого матеріали  будуть скеровані до суду для прийняття рішення.

Фото - ілюстративне
Фото - ілюстративне

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.