Спецпроект

Верховний Суд Росії визнав законним засекречування справи про Катинь

Міжнародне товариство "Меморіал" подало касаційну скаргу на рішення Московського міського суду від 2 листопада 2010 р. і вона була залишена без розгляду.

Нагадаємо, що восени минулого року суд відмовив "Меморіал" у задоволенні таких вимог:
          - Про визнання незаконним і необгрунтованим рішення Головної військової прокуратури РФ (ГВП) про засекречування постанови від 21 вересня 2004 р. про припинення кримінальної "катинської" справи;
          - Про визнання необгрунтованим рішення Міжвідомчої комісії із захисту державної таємниці від 22 грудня 2004 р. про збереження секретності зазначеної постанови ГВП;
          - Про визнання незаконною відмову Міжвідомчої комісії від 27 серпня 2009 р. скасувати рішення про засекречування Постанови ГВП про припинення кримінальної "катинської" справи.

Представник Міжвідомчої комісії із захисту державної таємниці на сьогоднішнє засідання Верховного суду не з'явився.

На самому початку засідання Верховний суд вивів із залу кореспондентів засобів масової інформації, а потім відхилив клопотання "Меморіалу" про розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні.

У ході засідання представники "Меморіалу" оприлюднили ряд серйозних порушень законодавства, допущених Мосміськсудом, насамперед те, що суд відмовив правозахисникам у витребуванні оспорюваних рішень і виніс свою постанову по цих документах, не бачачи їх.

Визнавши представлені "Меморіалом", який вже багато років домагається розслідування катинського злочину, доводи несуттєвими, Верховний суд своїм визначенням залишив касаційну скаргу без задоволення. Таким чином, рішення Мосміськсуду від 2 листопада 2010 р. набуло законної сили.

Правозахисники мають намір оскаржити рішення Мосміськсуду від 2 листопада 2010 р. і сьогоднішню касаційну ухвалу Верховного суду в порядку нагляду у Президії Верховного суду Російської Федерації, а також у Європейському суді з прав людини.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".