Спецпроект

У Харкові представили нове видання книги "Старобільське відлуння Катинської трагедії"

У Харкові пройшла презентація доповненого новими фактами видання книги українських письменників-істориків Валерія Снєгірьова і Володимира Агафонова «Старобільське відлуння Катинської трагедії".

Презентацію кореспондентові Укрінформу прокоментував один з авторів, член Національної Спілки письменників України Валерій Снєгірьов.

 

"З дня Катинської трагедії минуло 80 років, і за цей час було чимало спроб оцінити трагічні події 1939-1941 років. Перше видання нашої книги вийшло друком у Луганську в 2000-му році, і це було перше в історіографії України дослідження перебування поляків у Старобільському таборі для військовополонених на Луганщині та їх розстрілу в Харкові.

Ми дослідили десятки архівів і сотні свідчень очевидців, щоб пояснити, чому загинули багато тисяч польських офіцерів – непотрібних свідків порушення радянським керівництвом норм міжнародного права і зради стосовно польських офіцерів, які сприйняли СРСР як союзника в боротьбі зі спільним ворогом – фашистською Німеччиною. І чому при цьому їх звинуватили в державному злочині", - сказав Снєгірьов.

За його словами, в доповненому виданні опубліковані фотографії з місця події й уточнені списки тисяч поляків, які загинули під час масових розстрілів за наказом НКВД.

"Йдеться також про паралелі, які виникають при аналізі нинішньої політики Росії", - зазначив Снєгірьов.

"Росія ось уже сім років веде неоголошену війну проти України в традиціях більшовицького режиму, який з 1917 року почав нав'язувати сусідам "братську любов" та анексувати чужі території. При цьому нинішня влада РФ звинувачує національно-визвольний рух в Україні в пособництві фашизму, "забуваючи" про власне військове співробітництво з Німеччиною, яке мало місце свого часу", - додав Снєгірьов.

За його словами, ще в 1990 році Генеральна прокуратура Росії підтвердила факт ухвалення в 1940 році смертних вироків стосовно більш як 14 тисяч польських військовополонених: "Тільки в Катині розстріляно більш як 4 тисячі, стільки ж – у Харкові, решта – в інших таборах і тюрмах" .


Як сказала кореспондентові Укрінформу віцеконсул Генерального консульства Республіки Польща в Харкові Барбара Качмарчик, яка була присутня на презентації, відображення в книзі "Старобільське відлуння Катинської трагедії" подій, що мали місце на території СРСР – це виклик для вчених, оскільки багато сторінок історії тоталітарного режиму ще не розкриті.

У широкому шпагаті. Дипломатія "Одноденної держави"

Гітлер спростував заяви, згідно якими він був, начебто, вплутаний в українські справи: "Якщо я б був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошував б арбітражного рішення, яке зробило Карпатську Україну нежиттєздатною".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.