Спецпроект

Що означає слово "шлепер", вжите Януковичем у розмові з чиновниками? (СКАН)

Президент України назвав своїх попередників або "вагонними крадіями", або "незграбами".

На розширеному засіданні Комітету з економічних реформ у Херсоні Президент України Віктор Федорович Янукович вжив у розмові з чиновниками слово "шлепер", поцікавившись, чи розуміють вони значення цього слова.

"Щоб коли ми плануємо щось або говоримо, головне - щоб ми шлеперами не стали, як дехто з наших попередників", - сказав він і запитав присутніх, згодні вони з ним, чи ні.

Присутні були згодні, що шлеперами ставати не треба, зустрівши словесний пасаж президента тихим сміхом.

Херсонські журналісти, зацікавивишись новими лексемами у чиновницькому мовному середовищі, провели мовознавче дослідження і виявили, що на кримінальному жаргоні "шлепер" означає "вагонний злодій".

"Історична Правда" теж зазирнула у репринтне видання словника кримінального жаргону, котре знайшлося в редакційному архіві:

Словник блатного арго 1927 року був перевиданий репринтом "Асоціацією БЛІК при Радянському фонді милосердя і здоров'я" у 1990 році
Справді "вагонний крадій"
Вихідні дані словника

Можливо, що Янукович вкладав у зрозуміле для більшості інших чиновників слово "шлепер" інше значення. "Шлепер" має також значення на їдиш, - коментує новину у Фейсбуці луганчанка Марина Пекерман. - І з їдиш "schlep" - незграбна або тупа людина.  Крім злодійського жаргону, є ще місцева єврейська говірка".

На ФУПі теж проводять своє дослідження. Хтось уже навіть виклав значення німецькою :) 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.