Спецпроект

Як російські інформагенції пишуть агітпроп про нашу історію

Грушевський створив мову, викинувши "системоутворюючі російські слова". А потім Грушевський створив історію, ставлячи акцент "на одвічній ворожнечі Росії і Малоросії". Уроки ненависті від "Росбалту".

Ось як подають новини у російській інфорагенції "Росбалт". Новинний матеріал про літературу, яку передав українській бібліотеці в Москві Арсеній Яценюк, називається "Російських українців будуть учити історії за Грушевським".

Цілком адекватний текст новини збагачений коментарем невідомого новинаря "Росбалту". Читаючи, важко позбутися враження, що його писав хтось під впливом речовин:

"Напомним, что Михаил Грушевский — один из лидеров украинского национального движения Грушевский. Под его руководством группой была создана литературная украинская мова, из которой были удалены системообразующие русские слова,  и внедрены немецкие и польские, а также была написана история, которая ставила акцент на извечной вражде России и Малороссии, переименнованной в Украину, а ее жители — в украинцев"

Джерело: chapeye.livejournal.com

"Росбалт" - одна з найбільших російських інформагенцій з офісами в більшості регіонів РФ. Її власником вважається Віктор Черкесов, генерал-полковник, зараз відставник, у минулому керівник кількох силових відомств Росії. До речі, й агенції з контролю за обігом наркотичних речовин :)

Читайте також "40 фактів про бандерівців, які повинен знати кожен"

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.