Спецпроект

Як російські інформагенції пишуть агітпроп про нашу історію

Грушевський створив мову, викинувши "системоутворюючі російські слова". А потім Грушевський створив історію, ставлячи акцент "на одвічній ворожнечі Росії і Малоросії". Уроки ненависті від "Росбалту".

Ось як подають новини у російській інфорагенції "Росбалт". Новинний матеріал про літературу, яку передав українській бібліотеці в Москві Арсеній Яценюк, називається "Російських українців будуть учити історії за Грушевським".

Цілком адекватний текст новини збагачений коментарем невідомого новинаря "Росбалту". Читаючи, важко позбутися враження, що його писав хтось під впливом речовин:

"Напомним, что Михаил Грушевский — один из лидеров украинского национального движения Грушевский. Под его руководством группой была создана литературная украинская мова, из которой были удалены системообразующие русские слова,  и внедрены немецкие и польские, а также была написана история, которая ставила акцент на извечной вражде России и Малороссии, переименнованной в Украину, а ее жители — в украинцев"

Джерело: chapeye.livejournal.com

"Росбалт" - одна з найбільших російських інформагенцій з офісами в більшості регіонів РФ. Її власником вважається Віктор Черкесов, генерал-полковник, зараз відставник, у минулому керівник кількох силових відомств Росії. До речі, й агенції з контролю за обігом наркотичних речовин :)

Читайте також "40 фактів про бандерівців, які повинен знати кожен"

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.