Спецпроект

Янукович дозволив вірити в Шухевича та Бандеру

Президент Віктор Янукович заявляє про негативне ставлення до постаті Йосипа Сталіна.

Про це він заявив під час проекту "Розмова з країною", відповідаючи на питання про те що в Запоріжжі Сталіну зводять пам'ятник, якщо він організував в Україні Голодомор, а Шухевичу і Бандері пам'ятники не ставлять.

"Історія дала оцінку Сталіну. Безумовно, Україна не буде переглядати своє негативне відношення до цієї історичної постаті", - заявив він.

"Про те що це (голодомор) було організовано по відношенню до багатьох людей, які жили в сільській місцевості, в яких вилучалось тоді зерно, продукти харчування, і в Україні, і на Кубані, і в Казахстані і в Білорусі. Це дійсно був геноцид до цих людей, і це зробила та влада на чолі з Сталіним. Це моя точка зору", - сказав Янукович.

Сімейні перекази про Голодомор-1933 читайте в проекті ІП "Історія Голоду"

Водночас він наголосив, що "не потрібно шукати розбіжності".

"А хто буде вірити в яких героїв – хай вірять. Ніхто не заперечує. Слава богу, ми живемо у демократичній крані", - зазначив Янукович, маючи на увазі Шухевича і Бандеру

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.