Історія Голоду. Розкажіть, як ваша родина пережила 1932-1933 роки
Історична ПравдаРедакція
Голодомор - страшна сторінка в нашій історії. Настільки страшна, що про неї часто не прийнято говорити. Це те, що хочеться забути. Пам'ять про ті роки глухо відлунює в родинних переказах - іноді занадто глухо.
Давайте розповімо про те, як ми вижили.
В Музеї Голодомору є свідчення, зібрані по селах, але багато українських сімей мають власні історії, які залишаються невідомими. Часто це вже навіть не свідчення, а переказ, сімейна легенда про той час.
"Українська Правда" просить вас розповісти історію ваших рідних, які (не) пережили 1932-1933 роки - спогади свідків або родинні перекази.
Ми збираємо сімейні перекази про Велику Війну. Давайте згадаємо і Великий Голод.
Особливо цікавлять історії про людяність і гідність. Як рятували, як допомагали. Як чинили опір.
Тексти з фото надсилайте на поштову адресу istpravda@gmail.com
Закликаємо приєднуватися читачів і журналістів інших ЗМІ. Усі історії публікуватимемо в колонці автора і даватимемо на них лінки тут.
СТАТТІ, ОПУБЛІКОВАНІ В РАМКАХ ПРОЕКТУ:
"Голова колгоспу порадив бабусі, щоб відправила маму красти колоски"
"Селянам дали два роки пільг, а потім забрали усе"
"Дві сестри втекли на Донбас. Всі інші з величезної родини вмерли"
"Люди понаїдалися тої куті - і півхутора вимерло зразу"
"Ваша донька не хвора, ви просто її перегодували"
"Мою прабабусю врятував сон, який вказав на сховок із зерном"
"Хліб у колгоспі родив, але весь вивозився на станцію"
"Мені на фронті не було так страшно, як на отому полі з буряками"
"В селі мого батька ніхто не помер. Їх врятувала татарська їжа"
"За те, що стільком людям життя врятував - в Сибір його"
"Моя мама сиділа в калюжі крові і гралася, хлюпала долоньками"
"Активісти забирали і одежу, і речі - а потім на базарі продавали"
"Одна родина наїлася мухоморів, щоб умерти - і завдяки їм вижила"
"Іноді мама втрачала свідомість. Але їй треба було врятувати мене"
"Із чотирьох братів і сестер мого батька померло троє"
Facebook
Twitter