Спецпроект

У Добкіна обматюкали ветеранів Другої світової?

У приймальні Харківської облдержадміністрації облаяли двох ветеранів, назвавши їх "бл..дями".

Про це пише харківський сайт "Главное".

За словами голови ветеранської організації Куп'янська Ніни Антонович, вона супроводжувала до Харкова на особистий прийом до голови облдержадміністрації Михайла Добкіна жителя села Сельнікове Куп'янського району Івана Кулика.

Кулик - інвалід першої групи Великої Вітчизняної війни, має 13 поранень, свій фронтовий шлях завершив у Берліні.

За словами Антонович, на прийом до Добкіна вони не можуть потрапити вже близько трьох місяців.

У четвер, 3 лютого, всупереч графіку особистого прийому, розміщеному на офіційному сайті ХОДА, Добкін на прийом громадян також не з'явився.

 
 
Ветерани. Фото "Главного"

Водночас, працівник приймальні Харківської облдержадміністрації, який представився головним спеціалістом Володимиром Ляхіним (у телефонному довіднику ХОДА значиться прізвище Лях), за словами Антонович, неадекватно відреагував на обурення ветеранів.

"Щоб ви, діти війни - бл... ді, швидше здохли!" - дослівно процитувала вона фразу, адресовану ветеранам працівником приймальні облдержадміністрації.

За словами Кулика і Антонович, на допомогу головному спеціалісту приймальні Харківської облдержадміністрації прийшов міліціонер, який спробував якомога швидше випровадити ветеранів Великої Вітчизняної війни на вулицю.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.