Померла остання в Україні ветеранка Фінської війни

У Києві на 103-му році життя померла Катерина Прохорівна Толстая - остання учасниця війни між СРСР та Фінляндією, яка жила в Україні

30 жовтня 2020 року Катерині Толстій виповнилось 102 роки.

Вона померла 10 листопада у Києві, повідомила ВВС News Україна. 

Похорон Катерини Толстої відбудеться 12 листопада на її батьківщині на Полтавщині.

 

Катерина Толстая та її фотографія часів початку війни

BBC

Катерина Толстая була останньою відомою живою учасницею війни Радянського Союзу та Фінляндії у 1939-1940 роках.

Цю війну вона пройшла як військовий медик.

На війну її мобілізували в 21 рік, тоді вона закінчувала навчання на медика у Харкові.

У 1941 році Катерина Прохорівна пішла на війну у медичну службу і пройшла її до Берліна. Серед її нагород - за звільнення Варшави та взяття Берліна.

Після Другої світової війни Катерина Толстая повернулась до Харкова і там познайомилась з майбутнім чоловіком - військовим пілотом.

Вона виростила трьох дітей й працювала до пенсії сільським медиком на Полтавщині.

Катерина Толстая давно змогла оформити собі статус учасника бойових дій та отримати пільги. Проте оформити пільги як інваліду війни було неможливо, особливо в часи СРСР.

Багато років закони передбачали значні пільги інвалідам Великої вітчизняної війни, яку за радянською традицією рахували з 1941 року.

Через це пані Толстая, як учасниця фінської війни, яка там і отримала інвалідність, не могла претендувати на додаткові пільги.

У 2015 році в Україні ухвалили закони про декомунізацію і замінили в законодавстві термін Велика вітчизняна на Другу світову, до якої відносилась і фінська війна.

Після цього формальні перешкоди зникли й Катерина Толстая отримала пільги, які передбачені інвалідам війни.

Жіноче обличчя Норильського повстання

65 років тому 26 травня розпочалося Норильське повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Найдовше в історії – тривало 72 дні: до 4 серпня 1953 р. Його особливістю була активна участь у ньому жінок 6-ї жіночої зони, більшість з яких – українки.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".