Померла остання в Україні ветеранка Фінської війни

У Києві на 103-му році життя померла Катерина Прохорівна Толстая - остання учасниця війни між СРСР та Фінляндією, яка жила в Україні

30 жовтня 2020 року Катерині Толстій виповнилось 102 роки.

Вона померла 10 листопада у Києві, повідомила ВВС News Україна. 

Похорон Катерини Толстої відбудеться 12 листопада на її батьківщині на Полтавщині.

 

Катерина Толстая та її фотографія часів початку війни

BBC

Катерина Толстая була останньою відомою живою учасницею війни Радянського Союзу та Фінляндії у 1939-1940 роках.

Цю війну вона пройшла як військовий медик.

На війну її мобілізували в 21 рік, тоді вона закінчувала навчання на медика у Харкові.

У 1941 році Катерина Прохорівна пішла на війну у медичну службу і пройшла її до Берліна. Серед її нагород - за звільнення Варшави та взяття Берліна.

Після Другої світової війни Катерина Толстая повернулась до Харкова і там познайомилась з майбутнім чоловіком - військовим пілотом.

Вона виростила трьох дітей й працювала до пенсії сільським медиком на Полтавщині.

Катерина Толстая давно змогла оформити собі статус учасника бойових дій та отримати пільги. Проте оформити пільги як інваліду війни було неможливо, особливо в часи СРСР.

Багато років закони передбачали значні пільги інвалідам Великої вітчизняної війни, яку за радянською традицією рахували з 1941 року.

Через це пані Толстая, як учасниця фінської війни, яка там і отримала інвалідність, не могла претендувати на додаткові пільги.

У 2015 році в Україні ухвалили закони про декомунізацію і замінили в законодавстві термін Велика вітчизняна на Другу світову, до якої відносилась і фінська війна.

Після цього формальні перешкоди зникли й Катерина Толстая отримала пільги, які передбачені інвалідам війни.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».