Померла остання в Україні ветеранка Фінської війни

У Києві на 103-му році життя померла Катерина Прохорівна Толстая - остання учасниця війни між СРСР та Фінляндією, яка жила в Україні

30 жовтня 2020 року Катерині Толстій виповнилось 102 роки.

Вона померла 10 листопада у Києві, повідомила ВВС News Україна. 

Похорон Катерини Толстої відбудеться 12 листопада на її батьківщині на Полтавщині.

 

Катерина Толстая та її фотографія часів початку війни

BBC

Катерина Толстая була останньою відомою живою учасницею війни Радянського Союзу та Фінляндії у 1939-1940 роках.

Цю війну вона пройшла як військовий медик.

На війну її мобілізували в 21 рік, тоді вона закінчувала навчання на медика у Харкові.

У 1941 році Катерина Прохорівна пішла на війну у медичну службу і пройшла її до Берліна. Серед її нагород - за звільнення Варшави та взяття Берліна.

Після Другої світової війни Катерина Толстая повернулась до Харкова і там познайомилась з майбутнім чоловіком - військовим пілотом.

Вона виростила трьох дітей й працювала до пенсії сільським медиком на Полтавщині.

Катерина Толстая давно змогла оформити собі статус учасника бойових дій та отримати пільги. Проте оформити пільги як інваліду війни було неможливо, особливо в часи СРСР.

Багато років закони передбачали значні пільги інвалідам Великої вітчизняної війни, яку за радянською традицією рахували з 1941 року.

Через це пані Толстая, як учасниця фінської війни, яка там і отримала інвалідність, не могла претендувати на додаткові пільги.

У 2015 році в Україні ухвалили закони про декомунізацію і замінили в законодавстві термін Велика вітчизняна на Другу світову, до якої відносилась і фінська війна.

Після цього формальні перешкоди зникли й Катерина Толстая отримала пільги, які передбачені інвалідам війни.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.