90-річний ветеран ОУН на Запоріжжі отримав статус учасника бойових дій

Василь Семеляк родом з Тернопільщині. Був зв’язківцем ОУН. З 1965 року мешкає у Запорізькій області

Як повідомляє Радіо Свобода, 90-річний ветеран Організації українських націоналістів Василь Семеляк, що мешкає у селищі Балабіно під Запоріжжям, 4 січня отримав посвідчення учасника бойових дій. Документ йому урочисто вручили представники запорізького відділу Міністерства в справах ветеранів та місцевого військового комісаріату. Вони також передали ветерану грамоту від голови Запорізької обласної ради.

"Десь в середині жовтня ми подали і в кінці грудня надійшли документи. Врахували всі помилки, які допустили у випадку з Мелітополем, і на цей раз все так швидко пройшло. Василю Семеляку 90 років виповнилося 29 жовтня. Був у складі похідних груп ОУН. Була збройна група ОУН. Їх накрили радянські КГБісти.

Заарештували його у 49-му році. З 50-го по 56-ий він відбував покарання у таборах у Джезказгані (Карагандинська область, нині Казахстан – ред.). Потім був реабілітований у 1992 році як жертва політичних репресій. І відповідно у 2020 визнаний учасником бойових дій за незалежність України у ХХ столітті у складі збройних підрозділів ОУН", – розповів представник Міністерства у справах ветеранів у Запорізькій області Костянтин Денисов.

 

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.