Спецпроект

П'ять португальських міст визнали Голодомор геноцидом

П'ять португальських міських рад визнали Голодомор 1932-33 років в Україні геноцидом проти українського народу.

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на голову Спілки українців Португалії Павла Садоху.

За словами Садохи, таким чином португальські муніципалітети висловили свою солідарність з українцями, які проживають в їх адміністративних одиницях.

Голова Спілки українців також сказав, що голови українських громадських організацій порівняли ставлення до українців у Португалії і Росії.

"Зараз українські громадяни, які проживають у Португалії, на рівні з португальськими громадянами захищені законом, безперешкодно створюють громадські організації за етнічною ознакою і суботні українські школи, - зазначив Садоха. - Позитивний внесок українських трудових мігрантів в економіку Португалії було відзначено в 2008 році, коли один із нових проспектів Лісабона отримав назву проспект України".

"Чи можна такі цивілізаційні відносини порівняти із закриттям українських об'єднань в Росії, або навіть з урядовими перешкодами у функціонуванні єдиної української бібліотеки в Москві?" - вважають португальські українці.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.