Спецпроект

Митники вилучили більшовицькі срібні "полтинники" (ФОТО)

На кордоні з Росією митники виявили спробу незаконного переміщення срібних монет та стародруків.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби.

До митного поста "Глухів" прибув автомобіль "Jeep Cherokee" під керуванням громадянина Росії. Громадянин обрав режим спрощеного митного контролю - "зелений коридор".

Вилучена література

Після детального огляду салону авто митники знайшли книги Л.Толстого "Полное собрание художественных призведений. Том VІ", 1930 року; "Популярный политсловарь" 1927 року та "Учебник судебной медицини" - 1901 року випуску.

Вилучені монети - перші гроші СРСР

Між стародруками лежали ще й 4 старовинні монети з чистого срібла.

Фото Держмитслужби

Складено протокол про порушення митних правил за ознаками ст. 339 Митного кодексу України.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.