До Центрального державного архіву передали понад 300 фото із зображенням подій часів Другої світової. ФОТО. ВІДЕО

Центральний державний кінофотофоноархів отримав 301 документальне фото із зображенням подій часів Другої світової війни та післявоєнного періоду. Світлини до цього намагались вивезти до Німеччини.

Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Київської митниці.

 
ФОТО: пресслужба Київської митниці

"301 документальне фото із зображенням подій часів Другої світової війни та післявоєнного періоду передала Центральному державному кінофотофоноархіву Київська митниця Держмитслужби.

Вражаючі в своїй документальності фото зі стратою фашистських (нацистських – ред.) військових, виснажливим форсуванням радянськими воїнами стратегічних об'єктів, розвагами дітей, чиє дитинство забрала війна, понівеченими пораненнями тіл загиблих військових – всіх їх свого часу намагався вивезти через аеропорт "Київ" ("Жуляни") до Берліну громадянин Німеччини", - йдеться у повідомленні.

 
ФОТО: пресслужба Київської митниці

Так, усі світлини можна умовно поділити на кілька груп. Перша – 25 фото з подіями заключного етапу Другої світової війни, друга – 16 фото з зображенням страти нацистських злочинців у Миколаєві та Києві 1945-46 років, і решта – портрети нацистських лідерів та дії німецько-нацистської армії та флоту.

 
ФОТО: пресслужба Київської митниці

Повідомляється, що автором другої групи фото, судячи зі штампів, є відомий гранд фотографії 30-50-х років – військовий фотограф ТАРС Георгій Угринович. На деяких фото є штампи – "спецфонд МВД УССР" та "погашено", або "снято с учета".

"Позаяк, окремі фото – як от з зображенням нацистського військового, який сидить на голові пам'ятника Леніну, або фото сплячого фашистського (нацистського - ред.) льотчика на крилі військового винищувача, - зі слів фахівців, донедавна не могли бути виставлені привселюдно з етичних та ідеологічних міркувань радянської влади, відтак – вони є дуже цікавими для поціновувачів.

Незабаром дані унікальні фотографії, після ретельного їх опрацювання фахівцями архіву, з'являться у вільному доступі для режисерів документального і художнього кіно, дослідників Другої світової війни та журналістів", - додали у пресслужбі.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.