До Центрального державного архіву передали понад 300 фото із зображенням подій часів Другої світової. ФОТО. ВІДЕО

Центральний державний кінофотофоноархів отримав 301 документальне фото із зображенням подій часів Другої світової війни та післявоєнного періоду. Світлини до цього намагались вивезти до Німеччини.

Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Київської митниці.

 
ФОТО: пресслужба Київської митниці

"301 документальне фото із зображенням подій часів Другої світової війни та післявоєнного періоду передала Центральному державному кінофотофоноархіву Київська митниця Держмитслужби.

Вражаючі в своїй документальності фото зі стратою фашистських (нацистських – ред.) військових, виснажливим форсуванням радянськими воїнами стратегічних об'єктів, розвагами дітей, чиє дитинство забрала війна, понівеченими пораненнями тіл загиблих військових – всіх їх свого часу намагався вивезти через аеропорт "Київ" ("Жуляни") до Берліну громадянин Німеччини", - йдеться у повідомленні.

 
ФОТО: пресслужба Київської митниці

Так, усі світлини можна умовно поділити на кілька груп. Перша – 25 фото з подіями заключного етапу Другої світової війни, друга – 16 фото з зображенням страти нацистських злочинців у Миколаєві та Києві 1945-46 років, і решта – портрети нацистських лідерів та дії німецько-нацистської армії та флоту.

 
ФОТО: пресслужба Київської митниці

Повідомляється, що автором другої групи фото, судячи зі штампів, є відомий гранд фотографії 30-50-х років – військовий фотограф ТАРС Георгій Угринович. На деяких фото є штампи – "спецфонд МВД УССР" та "погашено", або "снято с учета".

"Позаяк, окремі фото – як от з зображенням нацистського військового, який сидить на голові пам'ятника Леніну, або фото сплячого фашистського (нацистського - ред.) льотчика на крилі військового винищувача, - зі слів фахівців, донедавна не могли бути виставлені привселюдно з етичних та ідеологічних міркувань радянської влади, відтак – вони є дуже цікавими для поціновувачів.

Незабаром дані унікальні фотографії, після ретельного їх опрацювання фахівцями архіву, з'являться у вільному доступі для режисерів документального і художнього кіно, дослідників Другої світової війни та журналістів", - додали у пресслужбі.

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"