Спецпроект

Науковці навели 5 юридичних доказів того, що Голодомор був геноцидом

У нещодавно опублікованій "Хрестоматії досліджень геноциду" американський юрист Семюел Тоттен і австралійський історик Пол Бартроп зазначають, що "в Україні впродовж 1932-1933 років було заморено голодом від 5 до 7 млн селян, більшість із яких були етнічними українцями".

Про це повідомляє "Український Тиждень".

Професори Тоттен і Бартроп доходять висновку, що масове вбивство людей радянським режимом уписується навіть у найстрогіше визначення геноциду, й зараховують Голодомор 1932-1933 років в Україні до трьох основних таких діянь проти людства у першій половині ХХ століття (поряд із геноцидом вірменів та Голокостом).

Серед пунктів, зазначених у Конвенції ООН про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього (1948) та в Римському статуті Міжнародного карного суду актів геноциду (1998) щодо Голодомору найчастіше застосовують третій - "навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на її цілковите або часткове фізичне винищення".

У тексті "Елементів злочинів", який також застосовує Міжнародний карний суд як джерело права, у цій дії виділено такі складники:

1. Злочинець створив (заподіяв, нав'язав) для однієї чи більше осіб певні умови життя.

2. Така особа чи особи належать до певної національної, етнічної, расової чи релігійної групи.

3. Злочинець мав намір знищити, цілком або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.

4. Умови життя були розраховані на фізичне знищення цієї групи, цілком або частково.

5. Ця дія відбулась у контексті серії аналогічних дій, спрямованих проти цієї групи чи була дією, що сама могла спричинити таке знищення.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.