Спецпроект

Янукович засудив "сталінську репресивну машину"

Президент України Віктор Янукович закликає українців вшанувати пам'ять жертв політичних репресій 1930-40-их років.

Про це йдеться у переданому УНІАН зверненні глави держави до українського народу в День пам`яті жертв політичних репресій.

"Сьогодні Україна схиляє голову перед пам`яттю мільйонів людей, що стали жертвами тоталітарного режиму у 30-40 роки минулого століття", - підкреслив Янукович.

Президент констатував, що "сталінська репресивна машина винищувала всіх, хто намагався вільно думати, говорити, діяти, творити. Піддавалися неправедному суду, ув`язнювалися, катувалися, виселялися на чужину кращі представники суспільства. Жертвами репресій ставали інтелігенція і священики, робітники і селяни, чоловіки, жінки та діти".

Янукович закликав українців згадати у цей день всіх тих, хто був знищений каральною системою, - незалежно від їхніх поглядів, національності, віросповідання.

"Вважаю за необхідне продовжувати пошук і встановлення імен людей, чий прах покоїться у місцях захоронень жертв політичних репресій у різних куточках України. Повсякденну турботу держави мають відчувати громадяни, які пережили часи терору", - відзначив глава держави.

Президент висловив переконання, що "пам`ять про невинно убієнних не згасне ніколи, бо це потрібно не тільки близьким, рідним, це потрібно всім нам, живим".

"Пам`ять згуртовує нас, щоденно нагадує про цінність свободи та незалежності, додає нам сили та волі для зміцнення власної держави, утвердження демократії, вільного та гідного життя кожної людини", - йдеться у зверненні.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.