Спецпроект

Янукович засудив "сталінську репресивну машину"

Президент України Віктор Янукович закликає українців вшанувати пам'ять жертв політичних репресій 1930-40-их років.

Про це йдеться у переданому УНІАН зверненні глави держави до українського народу в День пам`яті жертв політичних репресій.

"Сьогодні Україна схиляє голову перед пам`яттю мільйонів людей, що стали жертвами тоталітарного режиму у 30-40 роки минулого століття", - підкреслив Янукович.

Президент констатував, що "сталінська репресивна машина винищувала всіх, хто намагався вільно думати, говорити, діяти, творити. Піддавалися неправедному суду, ув`язнювалися, катувалися, виселялися на чужину кращі представники суспільства. Жертвами репресій ставали інтелігенція і священики, робітники і селяни, чоловіки, жінки та діти".

Янукович закликав українців згадати у цей день всіх тих, хто був знищений каральною системою, - незалежно від їхніх поглядів, національності, віросповідання.

"Вважаю за необхідне продовжувати пошук і встановлення імен людей, чий прах покоїться у місцях захоронень жертв політичних репресій у різних куточках України. Повсякденну турботу держави мають відчувати громадяни, які пережили часи терору", - відзначив глава держави.

Президент висловив переконання, що "пам`ять про невинно убієнних не згасне ніколи, бо це потрібно не тільки близьким, рідним, це потрібно всім нам, живим".

"Пам`ять згуртовує нас, щоденно нагадує про цінність свободи та незалежності, додає нам сили та волі для зміцнення власної держави, утвердження демократії, вільного та гідного життя кожної людини", - йдеться у зверненні.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.