Спецпроект

Митники вилучили в луганському потязі 57 орденів і медалей (ФОТО)

Митники виявили 57 нагород орієнтовною вартістю 45,6 тисяч грн., які намагались вивезти за межі нашої держави провідники потяга "Луганськ-Москва".

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби.

Серед виявленого митниками:  44 медалі, 2 ордени, 7 хрестів, 3 монети та 1 значок.

Під час митного контролю особистих речей пасажирів в одному з вагонів поїзда сполученням "Луганськ-Москва" ніхто з пасажирів не заявив, що переміщують при собі заборонені, обмежені або обов'язкові до декларування.

Вилучена колеція. Фото Держмитслужби. Тут вочевидь є і нерадянські нагороди

Провідники заперечили про наявність у них таких предметів, але під час особистого огляду працівників залізниці митники виявили у них 57 одиниць нагород.

Приналежність нагород до історичної або культурної цінності буде встановлено після проведення відповідної експертизи.

 Внизу ліворуч - "За оборону Радянського Заполяр'я", праворуч - "За оборону Севастополя". Вгорі праворуч - медаль Нахімова

Складено протокол про порушення митних правил, нагороди вилучені. Згідно з попередньою оцінкою вилучених нагород, їх загальна вартість складає орієнтовно 45,6 тис. грн.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.