Спецпроект

Митники вилучили в луганському потязі 57 орденів і медалей (ФОТО)

Митники виявили 57 нагород орієнтовною вартістю 45,6 тисяч грн., які намагались вивезти за межі нашої держави провідники потяга "Луганськ-Москва".

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби.

Серед виявленого митниками:  44 медалі, 2 ордени, 7 хрестів, 3 монети та 1 значок.

Під час митного контролю особистих речей пасажирів в одному з вагонів поїзда сполученням "Луганськ-Москва" ніхто з пасажирів не заявив, що переміщують при собі заборонені, обмежені або обов'язкові до декларування.

Вилучена колеція. Фото Держмитслужби. Тут вочевидь є і нерадянські нагороди

Провідники заперечили про наявність у них таких предметів, але під час особистого огляду працівників залізниці митники виявили у них 57 одиниць нагород.

Приналежність нагород до історичної або культурної цінності буде встановлено після проведення відповідної експертизи.

 Внизу ліворуч - "За оборону Радянського Заполяр'я", праворуч - "За оборону Севастополя". Вгорі праворуч - медаль Нахімова

Складено протокол про порушення митних правил, нагороди вилучені. Згідно з попередньою оцінкою вилучених нагород, їх загальна вартість складає орієнтовно 45,6 тис. грн.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.