Спецпроект

Метро "Республіканський стадіон" перейменовано на "Олімпійськy"

Київрада змінила назву станції столичного метро "Республіканський стадіон" на "Олімпійська".

За відповідне рішення на засіданні сесії 25 травня проголосували 93 депутати, повідомляє "УП.Київ".

Згідно з текстом документа, мета прийняття рішення - уникнення плутанини серед туристів та гостей міста, які приїдуть на Євро-2012, оскільки станція "Республіканський стадіон" знаходиться біля НСК "Олімпійський" (раніше мав назву республіканського).

Комісія Київради підтримала відповідне рішення Київського метрополітену ще у квітні 2011 року.

Нагадаємо, що стадіон на схилах Черепанової гори в Києві влада УРСР вирішила будувати у 1934 році - відразу після того, як столицю Радянської України перенесли з Харкова до Києва. Власне, прийнята в 1936-ому назва "Республіканський стадіон" і означала "головний стадіон республіки".

1961 рік. Центральний стадіон УРСР ще без другого ярусу. Фото з офіційного сайту спорткомплексу "Олімпійський"

Побудований на місці скромного "Червоного стадіону імені Троцького" (1923 рік) спорткомплекс мали відкрити 22 червня 1941 року, але через військово-політичні обставини він був відкритий у червні 1944 року.

У 1967 році на стадіоні добудували другий ярус. У 1981 році було відкрито станцію метро "Республіканський стадіон".

У 1996 році Республіканський стадіон указом президента Кучми було перейменовано на Національний спортивний комплекс "Олімпійський".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.