Спецпроект

Медведєв закликав Януковича не переписувати історію

Президент Росії Дмитро Медведєв закликає свого колегу Віктора Януковича "давати відсіч будь-яким спробам переписати історію" про другу світову війну.

"Цей подвиг назавжди залишиться в пам'яті вдячних нащадків. Важливо зберегти правду про події Великої Вітчизняної війни для майбутніх поколінь і давати відсіч будь-яким спробам переписати історію", - йдеться в його вітанні до Дня Перемоги.

"Переконаний, що героїчне минуле наших народів, їхнє прагнення до збереження і збільшення спільної культурної і духовної спадщини буде сприяти подальшому зміцненню відносин стратегічного партнерства між Росією й Україною", - заявив Медведєв.

Він попросив Януковича "передати теплі побажання миру, міцного здоров'я і благополуччя ветеранам війни, що проживають в Україні".

У свою чергу Володимир Путін поздоровив Миколу Азарова і висловив упевненість, що "загартована в роки війни братерська російсько-українська дружба буде і надалі надійною основою для зміцнення відносин стратегічного партнерства між нашими країнами".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.