Спецпроект

У Харкові заборонили відновлювати пам’ятний знак Героям Крут

Харківський окружний адміністративний суд заборонив ВО "Свобода" відновлювати у сквері "Дзеркальний струмінь" пам’ятний знак Героям Крут.

Про це кореспонденту УНІАН повідомив голова Харківської облорганізації ВО "Свобода" Ігор Швайка.

Він зауважив, що суд задовольнив позов Харківської міської ради про заборону акції ВО "Свобода" до 70-ї річниці Акту відновлення Української держави, яка запланована на 30 червня і під час якої планувалося освятити відновлений пам’ятний знак.

За словами Швайки, апеляційна скарга вже подана і вона, відповідно до чинного законодавства, має бути розглянута у четвер до початку акції – до 17:00.

Швайка зауважив, що в разі незадоволення апеляційної скарги ВО "Свобода" не йтиме наперекір рішенню суду та скасує в четвер акцію й освячення пам’ятного знаку.

Він підкреслив, що Харківська міська рада, виступаючи проти відновлення пам’ятного знаку, керується тільки "самою неприпустимістю його встановлення на тому місці" у Харкові.

Пам’ятний знак Героям Крут був встановлений у Харкові у 2006 році активістами партії "Пора". Через вологість і неякісне кріплення монумент завалився 29 грудня 2009 року. Рештки пам’ятного знаку місцевий осередок ВО "Свобода" забрав на зберігання.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.