Спецпроект

У Харкові заборонили відновлювати пам’ятний знак Героям Крут

Харківський окружний адміністративний суд заборонив ВО "Свобода" відновлювати у сквері "Дзеркальний струмінь" пам’ятний знак Героям Крут.

Про це кореспонденту УНІАН повідомив голова Харківської облорганізації ВО "Свобода" Ігор Швайка.

Він зауважив, що суд задовольнив позов Харківської міської ради про заборону акції ВО "Свобода" до 70-ї річниці Акту відновлення Української держави, яка запланована на 30 червня і під час якої планувалося освятити відновлений пам’ятний знак.

За словами Швайки, апеляційна скарга вже подана і вона, відповідно до чинного законодавства, має бути розглянута у четвер до початку акції – до 17:00.

Швайка зауважив, що в разі незадоволення апеляційної скарги ВО "Свобода" не йтиме наперекір рішенню суду та скасує в четвер акцію й освячення пам’ятного знаку.

Він підкреслив, що Харківська міська рада, виступаючи проти відновлення пам’ятного знаку, керується тільки "самою неприпустимістю його встановлення на тому місці" у Харкові.

Пам’ятний знак Героям Крут був встановлений у Харкові у 2006 році активістами партії "Пора". Через вологість і неякісне кріплення монумент завалився 29 грудня 2009 року. Рештки пам’ятного знаку місцевий осередок ВО "Свобода" забрав на зберігання.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".