Спецпроект

У Харкові заборонили відновлювати пам’ятний знак Героям Крут

Харківський окружний адміністративний суд заборонив ВО "Свобода" відновлювати у сквері "Дзеркальний струмінь" пам’ятний знак Героям Крут.

Про це кореспонденту УНІАН повідомив голова Харківської облорганізації ВО "Свобода" Ігор Швайка.

Він зауважив, що суд задовольнив позов Харківської міської ради про заборону акції ВО "Свобода" до 70-ї річниці Акту відновлення Української держави, яка запланована на 30 червня і під час якої планувалося освятити відновлений пам’ятний знак.

За словами Швайки, апеляційна скарга вже подана і вона, відповідно до чинного законодавства, має бути розглянута у четвер до початку акції – до 17:00.

Швайка зауважив, що в разі незадоволення апеляційної скарги ВО "Свобода" не йтиме наперекір рішенню суду та скасує в четвер акцію й освячення пам’ятного знаку.

Він підкреслив, що Харківська міська рада, виступаючи проти відновлення пам’ятного знаку, керується тільки "самою неприпустимістю його встановлення на тому місці" у Харкові.

Пам’ятний знак Героям Крут був встановлений у Харкові у 2006 році активістами партії "Пора". Через вологість і неякісне кріплення монумент завалився 29 грудня 2009 року. Рештки пам’ятного знаку місцевий осередок ВО "Свобода" забрав на зберігання.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.