Спецпроект

На Волині знайшли булаву Юрія Долгорукого?

Волинські археологи знайшли унікальну давньоруську булаву XII-XIII ст. Розкопки тривали у селі Пересопниця на Рівненщині.

Про це УНІАН повідомили у прес-центрі державного підприємства "Волинські старожитності".

Як зазначено в повідомленні, невеличка булава (розміром 4х5 сантиметрів) виготовлена з бронзи і покрита позолотою. Натрапили на знахідку, наглядаючи за роботою екскаватора у неперспективному, з точки зору археології, місці, де колись був старий міст.

"Знайдена булава належить до третього типу за класифікацією Кірпічнікова. Він найчастіше зустрічається у північно-східних землях Давньої Русі. Булава позолочена зовні і зсередини. Це підтверджує думку, що вона належала якомусь князеві або воєводі, а не рядовому боярину. Булава пустотіла, не залита всередині свинцем, тобто дуже легка. Тому її могли використовувати тільки як парадно-представницьку", - розповів науковий співробітник ДП "Волинські старожитності" Михайло Вашета.

За його словами, є кілька князів, які пов`язані з цими землями та північно-східними теренами Русі: засновник Москви Юрій Долгорукий та його син Андрій Боголюбський. "Вони обидва бували на Волині. Можна припустити, що булава належала комусь із них або ж їхнім воєначальникам", - вважає Вашета.

Проте археологи знайшли не цілу булаву, а її уламок. Слідів деформації від удару не видно. Це дозволило науковцям зробити припущення, що булава була розбита ударом холодної зброї по вертикалі.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.