Спецпроект

У Харкові з'явився сквер Радянської України

Сьогодні, 6 липня, Харківська міська рада на сесії більшістю голосів прийняла рішення назвати сквер на околиці міста іменем Радянської України.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Таку назву скверу запропонувала міська комісія з питань топонімії і охорони історико-культурного середовища.

У пояснювальній записці до проекту рішення наголошується, що сквер вирішили назвати ім'ям Радянської України на честь "важливої історичної події в історії міста Харкова - проголошення радянської влади в Україні і отримання Харковом статусу столиці Української РСР".

"Крім того, така назва скверу стане визнанням видатних заслуг попередніх поколінь у розвитку індустріального і наукового потенціалу міста", - наголошується в пояснювальній записці.

Проти запропонованого проекту рішення голосувала фракція "Батьківщина".

"Напередодні святкування 20-річчя незалежності України давати скверу назву Радянської України нелогічно і неправильно, - сказав депутат від фракції "Батьківщина" Олег Яцина. - Таке рішення не сприятиме консолідації суспільства і в черговий раз розпалюватиме ідеологічні пристрасті".

Міський голова Геннадій Кернес підкреслив, що радянський період - це частина історії Харкова і про нього не слід забувати.

Повідомляється, що сквер, який носитиме ім'я Радянської України, розташований в кварталах історичної забудови соцмістечка Новий Харків, будівництво якого було розпочате у 1930 році.

Перша черга будівництва Нового Харкова передбачала будівництво 5-ти житлових комплексів, що складалися з житлових будинків і установ культурно-побутового призначення. Там же були побудовані виробничі корпуси Харківського тракторного заводу.

На сьогоднішній день площа скверу складає більше 5 гектарів.

До цього скверу планується перенести Монумент на честь проголошення радянської влади в Україні, який зараз стоїть у центрі Харкова, на площі Конституції.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище