Спецпроект

Пересопницьке Євангеліє хочуть перейменувати

Хмельницька облдержадміністрація підтримує пропозицію науковців щодо перейменування Пересопницького Євангелія на Двірецько-Пересопницьке Євангеліє.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на голову Хмельницької ОДА Василя Ядуху.

"Відповідна пропозиція направлена керівнику Національної академії наук України Борису Патону, - наголосив Ядуха. - Для жителів Хмельницької області кінцеве рішення буде дуже важливим".

Він нагадав, що 455 років тому у селі Двірець Ізяславського району Хмельницької області, а саме в Дворецькому монастирі при церкві Святої Трійці, вперше були написані літери та слова у Пересопницькому Євангелії.

На думку голови ОДА, "агітувати або комусь розповідати, що означає Пересопницьке Євангеліє, не потрібно". "Це - духовна святиня нашої держави та український символ, оскільки кожен новий глава держави приймає на ній присягу служінню народу", - зазначив В.ЯДУХА.

450-річний ювілей Пересопницького Євангелія - одна з найважливіших пам'ятних дат 2011 року. Відповідно до постанови Верховної Ради України, 2011 рік оголошено Роком Української Першокниги.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.