Сергій Стуканов: Не сумніваймося: вони знищать все

Усвідоммо кришталево ясно: вони знищать ВСЕ, до чого дотягнуться їхні руки. Не сумніваймося: знищать. Якщо не знищать, то викрадуть і привласнять. Це їхня мета: знищити нас як окрему націю і культуру. А "довести" світові, що нас немає і не було, звісно, простіше, коли нема доказів (артефактів) нашого існування.

Володимир В'ятрович: Історія пісні “Червона калина” — це історія нашого народу

Нині "Червона калина" звучить на цілий світ різними мовами. Пісня з часів козаччини 17-го століття, записана в епоху національного відродження у 19-му, оброблена в часи української революції на початку 20-го століття і співана борцями за свободу в середині цього ж століття. Пісня, яка робить нас сильними у 21-му столітті, тому що єднає з нашими попередниками, хто боролися за волю України протягом попередніх віків

Роскомнадзор заблокував в YouTube "Хотят ли русские войны" Бернеса

Ролик "Хотят ли русские войны" заблокували в російському сегменті YouTube. Найпопулярніший кліп у виконанні зірки 1940-х Марка Бернеса заборонено до показу у РФ

Мінкультури вважає, що "хороші росіяни" існують

Міністерство культури та інформаційної політики вступили із заявою щодо припинення культурного діалогу з агресором

МКІП просить не поширювати інформацію про переміщення об’єктів культурної спадщини

У Міністерстві культури та інформаційної політики закликають не поширювати інформацію про переміщення об’єктів культурної спадщини під час війни

Мінкульт збирає свідчення злочинів росіян проти культурної спадщини

Міністерство культури та інформаційної політики України створило ресурс для належного документування воєнних злочинів проти людяності та об’єктів культурної спадщини, скоєних армією Росії

Створено Штаб порятунку культурної спадщини України

Створено Штаб порятунку культурної спадщини України / Heritage Emergency Response Initiative. Це – музейна оборонна ініціатива. Її мета – порятунок української культурної та історичної спадщини, яку цілеспрямовано намагаються знищити російські окупанти, а згодом – допомога в її післякризовому відновленні

Україна вимагає санкцій у сфері культури щодо Російської Федерації

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти закликає обмежити культурну присутність Росії на міжнародній арені

Меморіал «Батьківщина-Мати» не здається в оренду і не може бути приватизований – МКІП

Меморіал "Батьківщина-Мати" не здається в оренду і жодним чином не може потрапити у приватні руки.

У США відзначать 100-річчя першого виконання «Щедрика» у країні

У Нью Йорку та Вашингтоні плануються заходи на честь 100-річчя з часу першого виконання «Щедрика» в США.

Щодо кількості жертв Голодомору потрібна академічна дискусія – МКІП

У Міністерстві культури та інформаційної політики заявили, що некоректна дискусія окремих науковців у публічній площині щодо кількості жертв Голодомору є неприйнятною.

Україну обрали в Комітет із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту

Відтепер Україна спільно з іншими державами-учасницями впродовж чотирьох років буде працювати над убезпеченням культурної спадщини від наслідків збройних конфліктів

Три могили Івана Сенченка

Боюся, ніхто з вас, хто прочитали назву, не знає Івана Сенченка. Його долю в історії української літератури вичерпно характеризує підсумковий абзац у статті на Вікіпедії: «Прожив довге, складне й цікаве життя, сповнене творчої праці. Письменник ніколи не мав почесних нагород. Ім’я його частіше згадували серед нещадно критикованих, аніж визнаних, а книжки рідко перекладалися іншими мовами». До цього треба додати, що твори його ніколи не входили до шкільних програм, а останнє його видання — книжка в серії «Бібліотека української літератури» 1990 року

Україна передала до Гааги повідомлення про злочини Росії проти культурної спадщини Криму

Офіс генерального прокурора передав до Міжнародного кримінального суду повідомлення про злочини проти культурної спадщини в окупованому Криму.

Маріанна Душар: Гастрономічна спадщина та національна ідентичність

Ми, нащадки тих, хто пережили страшну травму війн та штучних голодоморів осмислюємо свою ідентичність. А гастрономічна спадщина – це один із її чинників. Ми – постколоніальна країна. Ми ще добре пам’ятаємо голод, дефіцити харчів, уніфікацію кулінарних традицій та інші «фірмові» совєцькі практики приниження через їжу. Одночасно із цим творилася ідеологічно підкріплена нова гастрономічна традиція - совєцька їжа для совєцьких людей