Закарпатські депутати відмовилися виконувати гімн Угорщини

Депутати Береговської райради Закарпатської області відмовилися від виконання державного гімну Угорщини перед початком сесійних засідань.

Про це повідомляє УП з посиланням на "Комерсант-Україна".

9 вересня вони скасували своє рішення від 17 червня про виконання гімну Угорщини разом із гімном України перед початком сесійних засідань, задовольнивши протест міжрайонної прокуратури Закарпатської області.

Як розповів газеті заступник голови Береговської райради Адальберт Браун, виконання угорського гімну на початку засідань скасували, щоб уникнути національної ворожнечі.

"Рішення було ухвалене більшістю голосів. Із 54 присутніх у залі депутатів за скасування проголосували 48 (усього в райраді 62 депутати). Від голосування утрималися тільки 6 депутатів від "КМКС Партія угорців України", - сказав Браун.

1938: угорські війська окуповують Ужгород і Мукачево (ВІДЕО)

Він уточнив, що хоча рішення скасувати виконання гімну сусідньої країни ухвалене лише тепер, за останні 2,5 місяці гімн Угорщини в Береговській райраді не пролунав жодного разу.

Раніше Браун пояснював, що рішення виконувати угорський гімн разом із українським перед початком засідань було ухвалене на підставі закону "Про національні меншини", оскільки 85% населення району становлять етнічні угорці.

У листопаді 2010 року у Береговому відбувся референдум щодо перейменування міста на угорську назву Береґсас, але на нього прийшло менше половини виборців.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.