У Польщі ідентифікували рештки солдата австро-угорської армії із Закарпаття

У Підкарпатському воєводстві на горі Манілова в Бещадах (гірський Карпатський регіон, що охоплює Польщу, Україну й Словаччину) на минулих вихідних польські та українські волонтери впорядкували військове поховання періоду Першої світової війни

Про це пише Depo.Закарпаття з посиланням на Юрія Фатулу – керівника громадської організації "Memento bellum" із Ужгорода.

 

Акція проведена польськими громадськими пошуковими організаціями "Galicija" та "Zwiadowci hystorii" при підтримці лісництва та мерії м.Балігруд.

Гору Манілова (810 метрів над рівнем моря) у березні 1915 р. штурмував і 85-й Мараморосько-Угочанський піхотний полк із Ужгорода. Він зазнав величезних втрат – 900 убитих і замерзлих. Загиблих поховали на вершині гори в братських могилах як невідомих солдатів.

У травні 2021р. польські пошуковці заклали на горі військовий цвинтар, почали ексгумації і першим знайденим, ідентифікованим і перепохованим солдатом став 22-річний рядовий Петро Драгун родом із с.Новоселиця Тячівського району Закарпатської обл. Волонтери організації "Memento bellum" поклали на могилу солдата вінок і запалили лампадку – вперше за 100 років.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.