Спецпроект

1938: угорські війська займають Ужгород і Мукачево

Внаслідок Мюнхенського договору Чехословаччина почала втрачати території - і уряд Карпатської України був змушений перенести столицю автономії в Хуст. Унікальна угорська хроніка.

2 листопада 1938 року Угорщина анексувала Південну Словаччину - згідно з пронімецьким Віденським арбітражем, від Чехословаччини до Угорщини відійшла також західна частина Закарпаття.

Чехословаччина, зраджена союзниками в Мюнхенському договорі, втрачала території. На її частини зазіхнули Німеччина, Польща і Угорщина. Внаслідок угорського вторгнення уряд автономної Карпатської України був змушений переїхати до Хуста, де протримався до весни 1939 року.

Угорська армія увійшла в Мукачево, Ужгород і Берегове. На цьому відео - унікальні документальні кадри цих подій, зафільмовані угорськими пропагандистами.

Дивіться також:

1939: Як Карпатська Україна не хотіла бути в Угорщині. ВІДЕО

Карпатська Україна та її армія. ФОТО

"З угорського вторгнення для українців почалася Друга світова"

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.