На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової (ФОТО)

Біля села Керниця (Городоцький район Львівщини) за участю консулів Австрії та Угорщини в Україні, іноземних гостей з Австрії, Польщі та Канади було відкрито обеліск на солдатському цвинтарі Першої світової війни.

Про це "Історичній Правді" повідомив краєзнавець Олег Кристиняк.

За участю священників відбулася панахида за полеглими у Городоцькій битві, яка відбулась у вересні 1914 року.

 Ветерани (хоч і не Першої світової)

На цьому солдатському цвинтарі лише після повернення австрійської армії 20 травня 1916 року були захоронені останки 282 вояків, 52 з яких є солдатами російської армії.

Танкіст Першої світової малював битви, у яких брав участь (ФОТО)

Скільки з 282 вояків були українцями, встановити не вдалося, але відомо, що в австрійській армії кожен 11-й  (а в російській - кожен другий) вояк був українцем. Спільна могила їх об'єднала.

 Фото: Роман Смілка

Обеліск був привезений з австрійської провінції Штирія, надписи на таблицях виконані українською, німецькою, угорською та англійськими мовами.

Помер останній бойовий ветеран Першої світової. Він не святкував перемогу

"Пам'ятник нагадуватиме теперішньому та прийдешнім поколінням українців Заходу і Сходу про неохідність порозуміння, відповідальності, мудрості і щоб об'єднуючими факторами були наші спільні звершення і перемоги, а не братовбивча війна", - сказав ІП Олег Кристиняк.

Салют за полеглими з усіх сторін

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.