На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової (ФОТО)

Біля села Керниця (Городоцький район Львівщини) за участю консулів Австрії та Угорщини в Україні, іноземних гостей з Австрії, Польщі та Канади було відкрито обеліск на солдатському цвинтарі Першої світової війни.

Про це "Історичній Правді" повідомив краєзнавець Олег Кристиняк.

За участю священників відбулася панахида за полеглими у Городоцькій битві, яка відбулась у вересні 1914 року.

 Ветерани (хоч і не Першої світової)

На цьому солдатському цвинтарі лише після повернення австрійської армії 20 травня 1916 року були захоронені останки 282 вояків, 52 з яких є солдатами російської армії.

Танкіст Першої світової малював битви, у яких брав участь (ФОТО)

Скільки з 282 вояків були українцями, встановити не вдалося, але відомо, що в австрійській армії кожен 11-й  (а в російській - кожен другий) вояк був українцем. Спільна могила їх об'єднала.

 Фото: Роман Смілка

Обеліск був привезений з австрійської провінції Штирія, надписи на таблицях виконані українською, німецькою, угорською та англійськими мовами.

Помер останній бойовий ветеран Першої світової. Він не святкував перемогу

"Пам'ятник нагадуватиме теперішньому та прийдешнім поколінням українців Заходу і Сходу про неохідність порозуміння, відповідальності, мудрості і щоб об'єднуючими факторами були наші спільні звершення і перемоги, а не братовбивча війна", - сказав ІП Олег Кристиняк.

Салют за полеглими з усіх сторін

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.