У Кіровограді зруйновано будівлю Театру Корифеїв. ФОТО

У Кіровограді зруйновано будівлю першого українського професійного театру, який був колискою українського театрального мистецтва, де починали свою кар'єру Садовський, Карпенко-Карий, Заньковецька та інші зірки.

Про це повідомляє блогер Олександр Аргат.

У зруйнованій споруді розміщувався перший український професійний театр - "Товариство українських артистів під орудою Марка Кропивницького", який пізніше отримав назву Театру Корифеїв.

Будівлю було відкрито 1882 року в Єлисаветграді (нині Кіровоград) - вважається, що в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

 Так будівля Театру Корифеїв виглядала на початку ХХ сторіччя...

Засновником театру був Марко Кропивницький, його справу продовжив Микола Садовський. Звідси вийшла більшість основоположників українського театрального мистецтва - від Івана Карпенка-Карого і Панаса Саксаганського до Марії Заньковецької.

...квітень 2011 року...

Нагадаємо, що наприкінці травня 2009 року Кіровоградський академічний музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького припинив роботу через аварійний стан будівлі.

8 липня того ж року Кабінет міністрів виділив 12,5 млн. гривень на реконструкцію. Загальна вартість реконструкції будівлі театру оцінюється в 130 млн. грн.

 ...вересень 2011 року

Тимчасовою сценою для трупи театру став будинок культури заводу "Червона зірка".

Улітку 2011 року перший заступник голови Кіровоградської обласної ради Олександр Шаталов заявив, що Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр імені Кропивницького запрацює максимум через два роки - коли завершиться реконструкція будівлі.

Фото: olarhat.livejournal.com

У вересні 2011 року депутати Ленінської районної у місті Кіровограді ради відмовилися перейменувати свій район з Ленінського на Шевченківський.
 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.