У Кіровограді зруйновано будівлю Театру Корифеїв. ФОТО

У Кіровограді зруйновано будівлю першого українського професійного театру, який був колискою українського театрального мистецтва, де починали свою кар'єру Садовський, Карпенко-Карий, Заньковецька та інші зірки.

Про це повідомляє блогер Олександр Аргат.

У зруйнованій споруді розміщувався перший український професійний театр - "Товариство українських артистів під орудою Марка Кропивницького", який пізніше отримав назву Театру Корифеїв.

Будівлю було відкрито 1882 року в Єлисаветграді (нині Кіровоград) - вважається, що в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

 Так будівля Театру Корифеїв виглядала на початку ХХ сторіччя...

Засновником театру був Марко Кропивницький, його справу продовжив Микола Садовський. Звідси вийшла більшість основоположників українського театрального мистецтва - від Івана Карпенка-Карого і Панаса Саксаганського до Марії Заньковецької.

...квітень 2011 року...

Нагадаємо, що наприкінці травня 2009 року Кіровоградський академічний музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького припинив роботу через аварійний стан будівлі.

8 липня того ж року Кабінет міністрів виділив 12,5 млн. гривень на реконструкцію. Загальна вартість реконструкції будівлі театру оцінюється в 130 млн. грн.

 ...вересень 2011 року

Тимчасовою сценою для трупи театру став будинок культури заводу "Червона зірка".

Улітку 2011 року перший заступник голови Кіровоградської обласної ради Олександр Шаталов заявив, що Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр імені Кропивницького запрацює максимум через два роки - коли завершиться реконструкція будівлі.

Фото: olarhat.livejournal.com

У вересні 2011 року депутати Ленінської районної у місті Кіровограді ради відмовилися перейменувати свій район з Ленінського на Шевченківський.
 

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».