У Кіровограді зруйновано будівлю Театру Корифеїв. ФОТО

У Кіровограді зруйновано будівлю першого українського професійного театру, який був колискою українського театрального мистецтва, де починали свою кар'єру Садовський, Карпенко-Карий, Заньковецька та інші зірки.

Про це повідомляє блогер Олександр Аргат.

У зруйнованій споруді розміщувався перший український професійний театр - "Товариство українських артистів під орудою Марка Кропивницького", який пізніше отримав назву Театру Корифеїв.

Будівлю було відкрито 1882 року в Єлисаветграді (нині Кіровоград) - вважається, що в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

 Так будівля Театру Корифеїв виглядала на початку ХХ сторіччя...

Засновником театру був Марко Кропивницький, його справу продовжив Микола Садовський. Звідси вийшла більшість основоположників українського театрального мистецтва - від Івана Карпенка-Карого і Панаса Саксаганського до Марії Заньковецької.

...квітень 2011 року...

Нагадаємо, що наприкінці травня 2009 року Кіровоградський академічний музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького припинив роботу через аварійний стан будівлі.

8 липня того ж року Кабінет міністрів виділив 12,5 млн. гривень на реконструкцію. Загальна вартість реконструкції будівлі театру оцінюється в 130 млн. грн.

 ...вересень 2011 року

Тимчасовою сценою для трупи театру став будинок культури заводу "Червона зірка".

Улітку 2011 року перший заступник голови Кіровоградської обласної ради Олександр Шаталов заявив, що Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр імені Кропивницького запрацює максимум через два роки - коли завершиться реконструкція будівлі.

Фото: olarhat.livejournal.com

У вересні 2011 року депутати Ленінської районної у місті Кіровограді ради відмовилися перейменувати свій район з Ленінського на Шевченківський.
 

"Це фільм про одне з найбільших жахіть нашої історії" — історик Олександр Зінченко про фільм "Голодомор. Літописці"

До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення презентує документальний серіал "Голодомор. Літописці". Про історії, покладені в основу фільму, та силу проєкту в ефірі Радіо Культура розповідає автор сценарію, історик Олександр Зінченко.

Розвідка УНР в пошуках доказів більшовицьких злочинів

Карна справа Олексія Костюченка відкриває чимало деталей з життя тогочасної української еміграції. Сам Костюченко служив Україні в 1917-1921 роках. З особливою цікавістю слідчі НКВС звертають увагу на його старого знайомого — Володимира Шевченка, колишнього сотника Армії УНР. Ще на початку 30-х, Шевченко активно копав інформацію стосовно Голодомору в Україні 1932-1933 рр., неодноразово нелегально потрапляв на територію УРСР, був тихим та непримітним розвідником Державного Центру УНР в екзилі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Олена Теліга: очі і серце звернені на Київ

У часописі «Волинь» за 21 вересня 1941 року, № 4а вміщена стаття Олени Теліги «Перед брамою столиці», яка не увійшла до жодного видання її творів, а отже залишається маловідомою. Натомість стаття віддзеркалює головний імператив її життя і творчості - прагнення об’єднати українську націю і повернутися до державного Києва. 22 жовтня 1941 року Олена Теліга повернулася до Києва, щоб більше ніколи його не покинути і за що заплатила власним життя.