На Кіровоградщині показали, як виглядатиме заповідник "Чорний Ворон". ФОТО

На території села Розумівка, що на Кіровоградщині, впорядкувати три земельні ділянки для створення меморіально-туристичного комплексу "Чорний Ворон" площею понад 3 га.

Про це заявила заступниця голови Кіровоградської облдержадміністрації Тетяна Волинець під час презентації проєкту, що відбулася в четвер, 21 травня, повідомляє інформаційний портал "Гречка".

 

"Отримали дозволи і починаємо працювати над створенням комплексу "Чорний Ворон". Хотіли створити меморіально-туристичний комплекс. Тому продумували низку додаткових атракцій, щоб туристи могли відвідати також і Розумівку, і Бовтишку", – розповіла Волинець.

Перший етап реалізації проєкту зі створення меморіально-туристичного комплексу планують втілити цьогоріч до початку жовтня.

Зокрема, передбачено реекспозицію музею села Розумівки. Історико-меморіальний заповідник "Чорний Ворон" буде філією Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.

За словами директорки обласного краєзнавчого музею Наталії Агапєєвої, наприклад, хочуть доповнити частину археології села, облаштувати дискусійний кінозал у сільському музеї, а також пересувні виставки.

Реекспозиція передбачає ремонт музею, зокрема облаштування професійного освітлення. Крім оновлення музею, також в селі планується реконструкція центральної площі села.

Що ж до самого комплексу, то він розміститься на 3,18 га. Фінансування проєкту здійснюється з обласного, районного і сільського бюджетів. Також подають, за словами Волинець, проєкт на окремі гранти.

На території комплексу планують спорудити меморіальну композицію "Хрести", каплицю в козацькому стилі. Загалом усе хочуть облаштовувати в натуральному стилі – від криниці до місць відпочинку для туристів.

 

У зоні "Повстанський табір" створять землянки. А також хочуть відтворити локації з фільму "Чорний Ворон".

 

Крім того, на території комплексу планують встановити наметовий майданчик, щоб молодіжні організації могли влаштовувати таборівки. Передбачили в комплексі й зону військово-патріотичного виховання – тематичні маршрути й стежини.

 

Уже влітку 2,6 га лісу на території комплексу вичистять лісівники і там буде ландшафтний парк. Передбачається також будівництво дороги (планують встигнути до осені) та ліній електропостачання.

Меморіально-туристичний комплекс "Чорний Ворон" матиме логотип та брендування, яке надалі з'явиться на сувенірній продукції. Наразі, за словами начальника управління комунікацій з громадськістю ОДА Віталія Останнього, ведуть перемовини з лідером гурту "От Vinta" Юрком Журавлем, щоб автор логотипу подарував зображення "Чорного Ворона".

 

Також біля Розумівки планують до 100-річчя останнього бою загону отамана Чорного Ворона провести реконструкцію цієї події.


Як раніше повідомлялося, передбачається, що меморіально-туристичний комплекс "Чорний Ворон" буде відкритий для туристів цілорічно. Урочище Чорний Ворон розташоване в селі Розумівка Олександрівського району. Село має вигідне географічне положення і потужну історичну складову.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.