На Кіровоградщині показали, як виглядатиме заповідник "Чорний Ворон". ФОТО

На території села Розумівка, що на Кіровоградщині, впорядкувати три земельні ділянки для створення меморіально-туристичного комплексу "Чорний Ворон" площею понад 3 га.

Про це заявила заступниця голови Кіровоградської облдержадміністрації Тетяна Волинець під час презентації проєкту, що відбулася в четвер, 21 травня, повідомляє інформаційний портал "Гречка".

 

"Отримали дозволи і починаємо працювати над створенням комплексу "Чорний Ворон". Хотіли створити меморіально-туристичний комплекс. Тому продумували низку додаткових атракцій, щоб туристи могли відвідати також і Розумівку, і Бовтишку", – розповіла Волинець.

Перший етап реалізації проєкту зі створення меморіально-туристичного комплексу планують втілити цьогоріч до початку жовтня.

Зокрема, передбачено реекспозицію музею села Розумівки. Історико-меморіальний заповідник "Чорний Ворон" буде філією Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.

За словами директорки обласного краєзнавчого музею Наталії Агапєєвої, наприклад, хочуть доповнити частину археології села, облаштувати дискусійний кінозал у сільському музеї, а також пересувні виставки.

Реекспозиція передбачає ремонт музею, зокрема облаштування професійного освітлення. Крім оновлення музею, також в селі планується реконструкція центральної площі села.

Що ж до самого комплексу, то він розміститься на 3,18 га. Фінансування проєкту здійснюється з обласного, районного і сільського бюджетів. Також подають, за словами Волинець, проєкт на окремі гранти.

На території комплексу планують спорудити меморіальну композицію "Хрести", каплицю в козацькому стилі. Загалом усе хочуть облаштовувати в натуральному стилі – від криниці до місць відпочинку для туристів.

 

У зоні "Повстанський табір" створять землянки. А також хочуть відтворити локації з фільму "Чорний Ворон".

 

Крім того, на території комплексу планують встановити наметовий майданчик, щоб молодіжні організації могли влаштовувати таборівки. Передбачили в комплексі й зону військово-патріотичного виховання – тематичні маршрути й стежини.

 

Уже влітку 2,6 га лісу на території комплексу вичистять лісівники і там буде ландшафтний парк. Передбачається також будівництво дороги (планують встигнути до осені) та ліній електропостачання.

Меморіально-туристичний комплекс "Чорний Ворон" матиме логотип та брендування, яке надалі з'явиться на сувенірній продукції. Наразі, за словами начальника управління комунікацій з громадськістю ОДА Віталія Останнього, ведуть перемовини з лідером гурту "От Vinta" Юрком Журавлем, щоб автор логотипу подарував зображення "Чорного Ворона".

 

Також біля Розумівки планують до 100-річчя останнього бою загону отамана Чорного Ворона провести реконструкцію цієї події.


Як раніше повідомлялося, передбачається, що меморіально-туристичний комплекс "Чорний Ворон" буде відкритий для туристів цілорічно. Урочище Чорний Ворон розташоване в селі Розумівка Олександрівського району. Село має вигідне географічне положення і потужну історичну складову.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.