Hugo Boss вибачився за нацизм і остарбайтерів

Німецький будинок моди Hugo Boss вибачився за погане ставлення до тих, кого у роки Другої світової війни змушували працювати на їх фабриці, що випускала військову форму для нацистів.

Вибачення пролунали одночасно із виходом нової книги про історію компанії у роки правління Гітлера, що видана за замовленням безпосередньо концерну, повідомляє УП.Життя з посиланням на ВВС.

Автор книги робить висновок, що засновник фірми Х'юго Босс був відданим прибічником нацистської партії.

Компанія повісила на власному сайті заяву, у якій висловила "глибоке співчуття із приводу страждань, які випали на долю тих, хто працював на фабриці Х'юго Босса при нацистах".

Після війни Босса було оштрафовано за участь у роботі нацистської організації.

Книга "Hugo Boss, 1924-1945" розповідає про долю людини, яка заснувала текстильну фабрику у місті Метциген.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.