У костелі в центрі Києва планували провести показ мод. Мінкульт скасував захід

Відомій українській дизайнерці Альоні Серебровій не дозволили проводити модний показ у приміщенні. На думку дизайнерки, показ колекції одягу "привернув би увагу молоді до культурної та архітектурної пам'ятки України".

Про скасування заходу написав на своїй сторінці у Facebook міністр культури Володимир Бородянський, повідомляє ТСН.

 

"Показу мод у будівлі костелу Святого Миколи, який перебуває на балансі Національного будинку органної та камерної музики України – не буде.

Оскільки одночасно це і Національний будинок органної та камерної музики України і діючий костьол, будь-які заходи в цьому місці враховують позицію настоятеля. Усно настоятель вже надав негативну відповідь", - заявив він.

Зазначимо, раніше ЗМІ повідомляли, що Сереброва звернулась до Бородянського з проханням посприяти проведенню такого заходу, який "стане символом нового осмислення зв'язку між традиційним та сучасним, духовним та тілесним, вічним і тимчасовим, та, без сумніву, приверне увагу молоді до цієї культурної та архітектурної пам'ятки України".

Зокрема, відповідний лист, а також звернення Міністерства культури до настоятеля релігійної організації "Релігійна Громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-католицької церкви у Києві" Отця Андрія Рака та до генерального директора ДП "Національний будинок органної та камерної музики України" Тетяни Стахурської щодо проведення заходу у костелі з'явилися у розпорядженні "Обозревателя".

 
 
 

За словами самої Серебрової, КМДА дала дозвіл на проведення заходу у костелі.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.