Херсонська влада збирається вшанувати генерала Армії УНР

Про намір вшанувати пам'ять генерала Армії УНР Олекси Алмазова інтернет-виданню "Не будь байдужим!" заявила начальник управління громадських зв'язків Херсонської міської ради Тетяна Сазонова.

17 вересня цього року, в рамках відзначення Дня міста, у Херсоні відбудеться парусна регата на честь бригадного генерала Війська Польського Маріуша Заруського. Цей захід ініційований херсонською владою та Республікою Польща.

Польський генерал був розстріляний у Херсоні радянською владою у 1941 р. Відтак Херсон став місцем польського паломництва до могили Заруського. Щорічно поляки вшановують свого видатного військового.

Однак серед святкових заходів не знайшлося місця власне українським військовим, які народились у Херсоні. До таких постатей належать генерал Армії УНР Олекса Алмазов, полковники Володимир Кедровський та Михайло Коноників та багато інших.  

Генерал Олекса Алмазов

Коментуючи програму святкових заходів, начальник управління громадських зв'язків Херсонської міськради пані Сазонова, зазначила буквально наступне: "Міська рада шанує не лише польських, а й українських військових. Що стосується вшанування пам'яті нашого земляка, генерала Армії УНР Олекси Алмазова, то воно обов'язково відбудеться. Ми вже працюємо над цим питанням".

Алмазов Олекса Дмитрович (*6 січня 1886, Херсон - †13 грудня 1936, Луцьк) - український військовий і громадський діяч, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки.

Походив з родини чиновників. Отримав військову освіту. За Першу світову війну був нагороджений усіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, орденом Святого Георгія IV ступеня.

Гандзюк і Сафонов. Два царські генерали, які не зрадили УНР

З січня 1918 р. - в українській армії. Командир окремої кінно-гірської батареї Гайдамацького Коша Слобідської України військ Центральної Ради. Учасник боїв за Київ у січні 1918 року, біля Гребінки, за Лубни, Хорол, Полтаву, Харків, Кременчук. Звільняв міста Кам'янець-Подільський, Шатаву, Дунаївці, Проскурів, Летичів, Вінницю, Київ від радянських та білогвардійських окупаційних військ.

Учасник Першого зимового походу. Кавалер ордену "Залізного хрест за зимовий похід та бої" (найвища військова нагорода УНР).

Після окупації території УНР Червоною армією - мешкав на Волині. Помер та похований у Луцьку.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.