У Харкові знесли обеліск на честь об'єднання України й Росії

Обелiск "На честь возз'єднання України з Росією 1654-1954" навпроти Харківського аеропорту знесли: пам'ятну таблицю зняли, а від монументи залишилися тільки цегляні залишки.

Про це "Інтерфаксу" повiдомили очевидцi.

Монумент - невисокий цегляний пам'ятник - було встановлено на проспектi Гагарiна, навпроти мiжнародного аеропорту "Харкiв".

У п'ятницю харкiв'яни помiтили, що табличку "На честь возз'єднання України з Росiєю 1654-1954" знято, а вiд самого монумента залишилися цеглянi залишки.

"Останнiм часом тут працювали дорожники, i, мабуть, або зачепили випадково, або вiн заважав їм", - сказав очевидець.

Радник мера Харкова Юрiй Сидоренко повiдомив журналiстам: "Монумент прибрали тимчасово, у зв'язку з реконструкцiєю проспекту Гагарiна".

Одну з основних магiстралей мiста розширюють, дорожнє покриття - ремонтують. Чи повернеться обелiск на мiсце, в мунiципалiтетi не уточнили.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.