У Сербії відкрили памʼятник Шевченку

У Новому Саді, другому за величиною місті в Сербії, відкрили памʼятник видатному українському поету Тарасу Шевченку.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, монумент подарувало українське місто Львів.

 
фото: радіо свобода

Памʼятник встановили в університетському кварталі, неподалік берега Дунаю. На відкритті відбулася молитва з участю представників духовенства.

Автором памʼятника, який відкрили посол України в Республіці Сербія Олександр Александрович і мер Нового Сада Мілош Вучевич, є український скульптор Володимир Цісарик.

На постаменті українською й сербською мовами викарбовані Шевченкові слова з поеми "Єретик": "Щоб усі словʼяни стали добрими братами і синами сонця правди".

Посол України у зверненні до жителів Нового Сада й русинсько-української громади зазначив, що спорудження памʼятника реалізоване за сприяння мерів двох міст та за підтримки президентів України й Сербії.

Він нагадав, що Львів та Нові Сад стали містами-побратимами в другій половині девʼяностих років минулого століття й висловив упевненість, що відкриття памʼятника стане поштовхом для розширення співробітництва й дружніх відносин.

Посол Александрович сказав, що твори Шевченка стали перекладати сербською мовою ще в шістдесяті роки ХІХ століття, та що їх перекладають й друкують і в наш час.

Делегація зі Львова не змогла прибути до Сербії через обмеження, пов'язані з пандемією COVID-19.

Мер Львова Андрій Садовий у листі до мера Нового Сада наголосив, що постать українського поета й пророка на постаменті в цьому сербському місті стає ще одним символом, що повʼязує два міста. Звʼязки між ними мають глибокі корені, оскільки вони понад сто років перебували в складі однієї держави – Австро-Угорщини.

Мер Нового Сада Мілош Вучевич сказав, що памʼятник українського поета стає важливим місцем на культурній карті Нового Сада. Він нагадав, що в місті є вулиця Шевченка, та що у Львові є вулиця імені сербського етнографа й реформатора сербської мови Вука Караджича. Вучевич заявив про готовність сербського міста подарувати Львову памʼятник Караджича.

Бʼюст Тараса Шевченка привезли з України й поставили на постамент ще в листопаді минулого року. Офіційне відкриття кілька разів відкладали через заборону масових зібрань. На відкритті пам'ятника була обмежена кількість учасників – громадських й культурних діячів, письменників, працівників освіти, свещенників.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.