У Лівані відкриють перший на Близькому Сході пам’ятник Тарасові Шевченкові

19 серпня у Лівані, в Українському парку міста Баабда, пройде церемонія урочистого відкриття пам’ятника Тарасові Шевченкові. Пам'ятник стане першим на Близькому Сході та сотим за межами України.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомило Управління закордонного українства МЗС України.

 

Автором пам'ятника з бронзи є ліванський скульптор та випускник Української академії образотворчих мистецтв П'єр Карам.

У МЗС зазначають, що в Лівані дуже добре знають українського поета через захоплення та пропагування його творчості видатним ліванським письменником Михайлом Нуайме.

На відкритті пам'ятника пролунають пісні на вірші Тараса Шевченка у виконанні українського бандуриста та композитора Ярослава Джуся.

У 2020 році в Українському парку поруч з Посольством України в Лівані встановили меморіальну плиту з висіченим на камені арабським перекладом "Заповіту".

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.